Вечірня
(9 березня 2013 року Божого о 17:00);
Мясопусна неділя (Спогад про Страшний
Суд); Глас 7; святого Тарасія, архиєпископа Царгородського.
Стихири на «Господи, взиваю я»
Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.
Прийдіте
й радіймо з Господом,* що здолав владу смерти й просвітив людський рід,* з
безтілесними взиваючи:* Творче і Спасе наш, - слава тобі!
Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.
Ти
витерпів хрест і погребення за нас, Спасе,* і як Бог умертвив смертю смерть.*
Тому й поклоняємось твоєму на третій день воскресінню,* Господи, - слава тобі!
Стих: 3 глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.
Апостоли,
бачивши воскресіння Творця,* чудувались, співаючи ангельську хвалу:* Це – слава
Церкви, це - скарби царства.* Господи, що страждав за нас, - слава тобі!
Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу
благання мого.
Хоч
і схопили тебе, Христе, беззаконні люди,* але ти мій Бог, і не стидаюсь;* били
тебе по плечах, і не відрікаюсь;* до хреста тебе прибили, і цього не скриваю;*
воскресінням твоїм хвалюся, бо твоя смерть є життям моїм.* Всесильний
чоловіколюбний Господи, — слава тобі!
Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться,
Господи. Та в тебе є прощення.
Христос, сповняючи
Давидове пророцтво,* відкрив своїм учням у Сіоні свою велич,* являючи себе
спільно з Отцем і Святим Духом,* завжди* хвали і слави гідним:* як Слово, що
спочатку було безтілесне,* а відтак ради нас тіло прийняло* і, як людина, було
умертвлене* і воскресло владою своєю, як чоловіколюбець.
Стих: Задля íмени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на
слово твоє; надіється душа моя на Господа.
Ти зійшов до аду,
Христе, як і сам бажав того,* і переміг смерть, як Бог і Владика,* та й воскрес
ти на третій день,* співвоскресивши Адама з адських оков і тління, що кликав,
кажучи:* Слава воскресінню твоєму, єдиний Чоловіколюбче!
Стих: Від ранньої сторожі до ночі,* від ранньої сторожі нехай уповає
Ізраїль на Господа.
(г. 6, подібний:
Поклавши всю надію) Коли прийдеш справедливий суд вчинити,*
Судде праведний,* засівши на престолі твоєї слави,* і страшна вогняна ріка
принесе всіх перед твій суд,* щоб у присутності небесних хорів судити людей у
страху* за все, що кожний вчинив,* тоді-то, Христе, пощади нас,* і зарахуй, як
добросердий, до тих, що будуть спасенні,* молимо тебе.
Стих: Бо в Господа милість і відкуплений велике в нього;* він визволить
Ізрáїля від усього беззаконня його.
Книги
розгорнуться* і будуть виявлені людські вчинки, Щедрий,* перед твоїм невмолимим
судом* і вся долина загомонить страшним скреготом і риданням,* побачивши як
надармо плачуть усі грішники,* осуджені справедливим* судом твоїм на вічні
муки.* Тому благаємо тебе, Добрий: Пощади нас,* що оспівуємо тебе, єдиний
Премилостивий.
Стих: Хвалíте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!
Сурми
засурмлять* і могили опорожняться* і воскресне з тремтінням вся людська
істота.* Ті, що добро чинили,* вельми зрадіють, сподіваючись прийняти заплату,*
а грішники дрижатимуть, гірко ридаючи,* коли будуть осуджені на муки й
відлучені від вибраних.* Господи слави, у своїй доброті змилуйся над нами* і
зарахуй нас до тих, що тебе полюбили.
Стих: Велике бо до нас його милосердя,* і вíрність Господа повíки.
Сурми
засурмлять* і могили опорожняться* і воскресне з тремтінням вся людська
істота.* Ті, що добро чинили,* вельми зрадіють, сподіваючись прийняти заплату,*
а грішники дрижатимуть, гірко ридаючи,* коли будуть осуджені на муки й
відлучені від вибраних.* Господи слави, у своїй доброті змилуйся над нами* і
зарахуй нас до тих, що тебе полюбили.
Слава: (г. 8)
Коли поставлять престоли та розгорнуть книги* і Бог на суді сяде,* а біля нього
з острахом стоятимуть ангели,* і ріка вогняна потече перед ним,* - який же тоді
жах буде!* Що вчинимо тоді ми, люди винуваті в багатьох гріхах?* Як почуємо, що
він покличе благословенних до Отцевого царства,* а грішників відішле на
прокляття,* то хто перенесе його страшний вирок?* Але ти, єдиний і
чоловіколюбний Спасе і Царю віків,* перше ніж прийде кінець, наверни нас
покаянням і помилуй.
І нині: (догмат)
Матір’ю ти стала надприродно, Богородице,* і несказанно та незбагненно
залишилась Дівою;* чуда ж твоїх родин язик сказати неспроможен.* Бо зачаття
твоє, Пречиста, було предивне,* і недосяжний є образ родин.* Бо коли Бог хоче,
то зміняється і лад природи.* Тому всі ми тебе, за Матір Божу маючи, благаємо
щиро:* Молись, щоб спастися душам нашим.
Стихири
на стиховні
Ти
воскрес із гробу, Спасе світу,* і підняв людей з твоїм тілом.* Господи, - слава
тобі!
Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.
Прийдіть
і поклонімось воскреслому з мертвих,* що всіх просвітив,* бо він визволив нас
від адських мук* своїм на третій день воскресінням,* даючи нам життя і велику
милість.
Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не
захитається.
В
ад зійшовши, Христе, ти смерть полонив* і, на третій день воскреснувши, з собою
воскресив і нас,* що славимо твоє могутнє воскресіння,* чоловіколюбний Господи.
Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість
на довгі літа.
Дивним
ти, Господи, видавався, немов сонний лежачи в гробі,* але воскреснувши на
третій день,* як всемогутній, ти співвоскресив Адама, що кликав:* Слава
воскресінню твоєму, єдйний Чоловіколюбче!
Слава: (г. 8)
Горе мені, темна душе!* Коли ж ти нарешті із злом зірвеш?* Доки лежатимеш у
ліношах?* Чому не думаєш про страшну годину смерти?* Чому ж уся ти не тремтиш
перед страшним судом Спасовим?* Чим зможеш виправдатися або що зможеш
відповісти?* Твої вчинки стануть тобі на оскарження, діла ж виявлять неправду.*
Ото настав час, душе! Віжи наперед і клич з вірою:* Згрішила я, Господи,
згрішила перед тобою!* Але знаю, Чоловіколюбче, твоє милосердя.* Тому, заради
великої твоєї милости, не відкинь мене, Пастирю добрий,* щоб стати мені по
твоїй правиці!
І нині: Діво пречиста, що
невимовно зачала тілом Бога!* Мати Бога вйшнього!* Прийми мольби твоїх слуг,
Всенепорочна,* даючи всім прощення гріхів.* Прийнявши нині наші благання, моли,
щоб усі ми спаслися.
Тропарі
(г. 7) Знищив ти хрестом твоїм смерть,* відчинив розбійникові
рай,* мироносицям плач на радість перемінив* і апостолам звелів проповідувати,*
що воскрес ти, Христе Боже,* даючи світові велику милість.
Слава: і нині: Як на скарбницю нашого
воскресіння,* надіємось на тебе, Всехвальна,* тож виведи нас з ями й безодні
прогріхів,* бо ти спасла підлеглих гріхам,* породивши наше Спасіння.* Як перед
народженням ти була Діва,* так і в родженні і по народженні,* залишилась Дівою.