Літургія Передшеосвячених Дарів (22 березня 2013 року Божого о 8:00) п’ятниця першого тижня Великого Посту; Влкмч. Теодора Тирона; св.
муч. Кондрата і тих, що з ним.
Стихири на «Господи, взиваю я»
Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.
(г. 5, Самогласний) Прийдіте, вірні, будемо чинити у світлі діла Божі!* Ходімо достойно, як удень!* Не обвинувачуймо
несправедливо
ближнього* і не даваймо йому нагоди до спотикання.*
Не догоджуймо тілові,* а даваймо зріст духовним даруванням душі.* Подаймо хліба потребуючим,* і припадім до Христа з покаянням, взиваючи:* "Боже наш,
помилуй нас!"
Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.
Прийдіте, вірні, будемо чинити у світлі діла Божі!* Ходімо достойно, як удень!* Не обвинувачуймо
несправедливо
ближнього* і не даваймо йому нагоди до спотикання.*
Не догоджуймо тілові,* а даваймо зріст духовним даруванням душі.* Подаймо хліба потребуючим,* і припадім до Христа з покаянням, взиваючи:* "Боже наш,
помилуй нас!"
Стих: 3 глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.
Прийдіте, вірні, будемо чинити у світлі діла Божі!* Ходімо достойно, як удень!* Не обвинувачуймо
несправедливо
ближнього* і не даваймо йому нагоди до спотикання.*
Не догоджуймо тілові,* а даваймо зріст духовним даруванням душі.* Подаймо хліба потребуючим,* і припадім до Христа з покаянням, взиваючи:* "Боже наш,
помилуй нас!"
Стих: Нехай будуть твої вуха
уважні,* до голосу благання мого.
(г. 2, самогласні Йоана Монаха) Мужньо переносячи терпіння* і
радіючи надією прийдешнього,* промовляли один до одного святі Мученики:* «Не
одіж ми з себе скидаємо,* а стару людину відкидаємо.* Люта зима, але погідний
Рай;* болюче замерзання, але солодке воздання.*Оож не відступаймо, о воїни!*
Малу муку потерпімо,* щоб вінками перемоги увінчалися ми од Христа Бога* і
Спаса душ наших».
Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться,
Господи. Та в тебе є прощення.
Скидаючиодежі
всі* і входячи безтрепетно в озеро,* промовляли один до одного святії
Мученики:* «За Рай, який ми втратили, одеж тлінних днесь не жаліймо;* через
змія тлінотворного колись в одежу зодягнувшись* - роздягнімся нині задля всіх
восресіння;* зневажмо лід, що тане,* і плоть зненавидьмо,* щоб вінками перемоги
увінчалися ми од Христа Бога* ф Спаса душ наших».
Стих: Задля íмени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на
слово твоє; надіється душа моя на Господа.
Дивлячись
на муки, як на насолоду,* і біжучи до озера студеного, як до теплоти,*
промовляли святі Мученики:* «Не лякаймося пори зимової – і вогню страшної Геєнни
уникнемо;* хай спалена буде нога, щоб танцювала вічно,* рука ж – відсічена, щоб
піднеслася до Господа!* І не жаліймо природи, що вмирає,* оберімо смерть,* щоб
вінками перемоги увінсалися ми од Христа Бога* і Спаса душ наших».
Стих: Від ранньої сторожі до ночі,* від ранньої сторожі нехай
уповає Ізраїль на Господа.
(г. 2, стихири св. Теодора) Прийдіте всі,
мучениколюбці,* духовно звеселімось і торжествуймо,*
бо сьогодні мученик Теодор пропонує таємну трапезу,* яка веселить нас
празнолюбців, щоб звати йому:* "Радуйся,
страстотерпче непереможний,* що зруйнував на землі погрози мучителів.* Радуйся, що за Христа
Бога земне своє тіло віддав
на муки.* Радуйся, що в різних бідах* появив себе досвідченим воїном небесного війська."* Тому й молимо тебе, окрасо
мучеників:* "Молися за душі наші".
Стих: Бо в Господа милість і відкуплений велике в нього;* він визволить
Ізрáїля від усього беззаконня його.
Мученику Теодоре,*
всім, що до тебе прибігають,* ти подаєш Богом
дорадну благодать чудес твоїх;* задля неї хвалимо тебе, мовлячи:* "Ти
визволяєш полонених, ізціляєш хворих,* бідних збагачуєш, і
спасаєш плаваючих* від марного шляху утримуєш рабів,*
показуєш убогими, страдальче тих, що обкрадають,* воїнам наказуєш від грабежу ухилятися,* дитячі прохання
милостиво задовільняєш,* показуєшся гарячим заступником тих, що відзначають твою священну пам'ять,* а разом із
ними і для нас, що оспівуємо твої
муки,* проси у Христа, священний мучениче,* великої милості."
Стих: Хвалíте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!
Мученику Теодоре,* ти
явився найвищим даром Божим,* бо й по смерті, немов живий,*
задовольняєш прохання тим, що прибігають до
тебе,* тому й жінка, в якої воїни-іновірці забрали сина і полонили* прийшла у твій храм, заливаючись
сльозами,* ти ж, милостивий, на
білому коні їх наздогнавши,* її хлопця невидимо узяв* та й опісля, разом з ним не переставав творити чуда:* моли Христа
Бога,* щоб спаслися душі наші!
Стих: Велике бо до нас його милосердя,* і вíрність Господа повíки.
Преблаженний Теодоре,*
почитаю тебе "божетсвенних дарів" однойменного,*
ти бо явився незаходимим світлом божественного світла,* навчив усе створіння
терпіннями твоїми,* явився сильним від
вогню, полум'я згасивши,* і лукавого змія голову стер єси,* тому й Христос прихилився до терпінь твоїх,* увінчав
божественну „голову твою, страдальче великомучениче,* отож, маючи сміливість до
Бога,* усильно молися* за душі наші.
Слава: (г. 6). Мов
посудину використав ворог співвідступника мучителя,* спокушуваного лютим
задумом:* їжею, оскверненою ідольськими жертвами,* осквернити людей благочестивих, що
очищувалися постом,* але ти його хитрість зруйнував
мудрішим задумом:* тодішньому архиєреєві у сні з'явившись* і
глибини розуму відкриваючи, нечистивий
задум виявив,* тобі, отже, подяку складаючи, Спаса величаємо* щорічно
споминаючи чудо, яке сталося,* молися,
щоб спастися неушкодженими від задумів лукавого* твоїми молитвами до Бога,* мучениче
Теодоре!
І нині: (догмат г. 8)
Цар небесний з любови до людей на землі з’явився* і між людьми пожив;* бо від
чистої Діви воплотився* і з неї вийшов, прийнявши тіло.* Він є Син один, дві у
ньому природи, а не особи.* Тому, проповідуючи його, як досконалого Бога* і
справді досконалу людину,* визнаємо Христа Бога нашого.* Моли його, Мати
всечиста,* щоб були помилувані душі наші.
Прокімен 1
(г. 5) Нехай Господь вислухає тебе під час скрути. (Пс.19,2)
Стих: нехай захистить
тебе ім'я Бога Якова.
З книги Буття читання: 2, 20-3, 20.
Прокімен 2
(г. 6) Вознесися, Господи,* у твоїй силі,* і
ми будемо співати* і славити твою
могутність. (Пс. 20, 14)
Стих: О,
Господи, в силій твоїй цар радіє.
З
книги Приповідок читання: З,19-34.
Також читається 3 читання святим мученикам:
Ісаї 43,9-14
Мудрости 3,1-9
Мудрости5,15-23; 6,1-3