Вечірня (23 березня
2013 року Божого о 17:00); Перша неділя Великого Посту (Неділя Православ’я); святого Софронія
патріарха Єрусалимського; Глас 1
Стихири
на «Господи, взиваю я»
Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати
імені твоєму.
Вечірні
наші молитви* прийми, святий Господи,* і дай нам відпущення гріхів,* ти бо
єдиний* у світі появив воскресіння.
Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро
мені вчиниш.
Оточіть, люди,
Сіон* і обніміть його,* і віддайте славу в ньому Воскреслому з мертвих,* бо він
Бог наш, що визволив нас* з беззаконня нашого.
Стих: 3 глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи,
почуй мій голос.
Прийдіть, люди,
заспіваймо,* і поклонімся Христові,* прославляючи його з мертвих воскресіння,*
бо він Бог наш, що визволив світ* від спокуси ворожої.
Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу
благання мого.
Звеселіться небеса,
загриміть основи землі,* гори весело співайте!* Ось бо Еммануїл наші гріхи на
хресті прибив,* подавши життя, умертвив смерть,* і, як чоловіколюбець, Адама
воскресив.
Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на
беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.
Оспівуймо
того, хто за нас добровільно розп'явся,* витерпів страсті і був похований* та й
воскрес із мертвих,* промовляючи до нього:* Христе, укріпи православ'ям Церкву
твою* і втихомир наше життя,* бо ти ласкавий і чоловіколюбний.
Стих: Задля íмени твого надіюсь на тебе,
Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.
Станувши
перед твоїм гробом, що життя прийняв,* ми, недостойні, віддаємо славу твоєму
несказанному милосердю, Христе, Боже наш,* ти бо, безгрішний,*
прийняв страсті і смерть, щоб, як чоловіколюбний,* дати світові воскресіння.
Стих: Від ранньої сторожі до ночі,* від ранньої
сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.
(г. 6, подібний: Поклавши всю надію) Пророки, натхнені Духом твоїм,
Господи,* провістили тебе неосяжного,* що перед світанком безначально засяяв* з
духовного і безтілесного Отцевого лона,* що станеш дитиною, воплоченою з
Непорочної,* і будеш залічений між людей* - видимий тим, що живуть на землі.* Задля них,
Щедрий, сподоби твого просвічення нас,* що оспівуємо несказанне святе твоє
воскресіння.
Стих: Бо в Господа милість і відкуплений велике в
нього;* він визволить Ізрáїля від усього беззаконня його.
Богонатхненні
пророки,* що словом тебе провістили,* ділами вшанували й безконечне життя
здобули.* Не бажаючи служити створінню,* більше ніж тобі, Владико Створителю,*
вони по-євангельському відвернулись від усього світу* й уподібнилися до твоїх
страждань, які вони прорекли їхніми молитвами дай нам непорочно перейти час
стриманости,* єдиний Премилостивий.
Стих: Хвалíте Господа всі народи!* Прославляйте
його всі люди!
Будучи неописаним*
за своєю Божою природою, Владико,* останнім часом ти воилотився,* і зволив
стати описуваним:* прийнявши тіло, ти взяв на себе всі його властивості.* Тому
ми, йдучй за божественним апостольським переданням,* вид твій на іконі малюємо
і побожно цілуємо,* щоб піднестися до твоєї любови* та від неї отримати ласку
оздоровлення.
Стих: Велике бо до нас його милосердя,* і
вíрність Господа повíки.
Пророки, натхнені
Духом твоїм, Господи,* провістили тебе неосяжного,* що перед світанком безначально
засяяв* з духовного і безтілесного Отцевого лона,* що станеш дитиною,
воплоченою з Непорочної,* і будеш залічений між людей* - видимий тим, що живуть
на землі.* Задля них, Щедрий, сподоби твого просвічення нас,* що оспівуємо
несказанне святе твоє воскресіння.
Слава:
Христова
Церква прийняла, як прикрасу, чесні і святі ікони:* світле зображення Спаса
Христа, Богоматері й святих.* Просвітившись ними, вона пишається благодаттю,*
відкидаючи й проганяючи єретичне зборище,* і радісно славить чоловіколюбця
Бога,* що ради неї добровільно витерпів страждання.
І нині: (догмат г. 1) Прославмо Марію
Діву:* Всесвітню славу, що вийшла від людей* і породила Господа,* небесні
двері, ангельську пісню і вірних окрасу.* Вона бо стала небом і храмом
Божества;* вона знищила перегороду ворожнечі,* установила мир і відкрила
царство.* Тож, маючи в ній опору віри,* ми здобули оборонця — Господа, що
народився з неї.* Отже кріпіться, Божі люди, кріпіться,* бо він переможе, як
всемогутній.
Стихири на стиховні
Стражданнями
твоїми, Христе,* ми визволились від страждань,* і твоїм воскресінням ми
звільнилися від тління:* Господи, - слава тобі!
Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.
Нехай
радіє створіння, нехай веселяться небеса,* народи нехай плещуть руками з
радости.* Бо Христос, наш Спаситель, прибив наші гріхи на хресті,* подолав
смерть, життя нам дарував* і нашого праотця Адама упалого воскресив,* як
чоловіколюбець.
Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не
захитається.
Бувши
недосяжним царем неба і землі,* із-за твого чоловіколюб’я ти добровільно
розп’явся.* Ад, стрінувши тебе внизу, засмутився,* але душі праведників,
прийнявши тебе, зраділи* і Адам, побачивши тебе, Творця, в підземнім світі —
воскреснув.* О, чудо! Як же то Життя всіх зазнало смерти?* Бо ти бажав
просвітити світ, що кличе й промовляє:* Воскреслий з мертвих, Господи, слава
тобі!
Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість
на довгі літа.
Мироносиці
жінки, несучи миро,* поспішно і з риданням прийшли до твого гробу,* і не
знайшовши пречистого тіла твого,* від ангела довідалися про нове й преславне
чудо,* та й говорили апостолам: Воскрес Господь,* який дає світові велику
милість.
Слава: (г. 1) Радійте, чесні пророки!* Ви закон
Господній добре зберегли* та вірою своєю появились як непоборні та несхитні
стовпи.* Ви стали посередниками Христового Нового Завіту,* тому, переставившись
на небо,* моліть його, щоб умирити світ і спасти душі наші.
І
нині:
Ось і сповнилось пророцтво Ісаї:* Діва породила і нею залишилась по народженні,
як і раніше,* бо Бог народився, тому й змінив закон природи.* Тож, Богомати, не
погорди моліннями твоїх слуг,* що їх у храмі твоїм приносять,* але як та, що
носить на своїх руках Милосердного,* змилуйся над твоїми слугами і моли,* щоб
спаслися душі наші.
Тропарі
(г. 1)
Хоч запечатали камінь юдеї* і воїни стерегли пречисте тіло твоє,* воскрес ти,
Спасе, на третій день,* даруючи життя світові.* Тому сили небесні взивали до
тебе, Життєдавче:* Слава воскресінню твоєму, Христе,* слава царству твоєму,*
слава провидінню твоєму, єдиний Чоловіколюбче!
Слава: (г. 2)
Пречистому образові твоєму поклоняємося, Благий,* просячи відпущення гріхів
наших, Христе Боже;* бо ти добровільно зволив вийти тілом на хрест,* щоб
вибавити тих, що їх ти створив, від неволі ворожої.* Тому вдячно співаємо
тобі:* Ти радістю наповнив усе, Спасе наш, що прийшов спасти світ.
І нині: Вищі понад розум і
преславні всі твої таємниці, Богородице!* При ненарушеній чистоті і збереженому
дівстві* появилася ти Матір’ю пречистою,* породивши правдивого Бога.* Тож моли
його, щоб спаслися душі наші.