Вечірня
(2 лютого 2013 року Божого о 17:00);
35 неділя
по П’ятидесятниці; Глас 2; святого преподобного
Максима Ісповідника; святого мученика Неофіта; святих мучеників Євгенія,
Кандида, Валеріана й Акили.
Стихири на
«Господи, взиваю я»
Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.
Прийдіте,
поклонімось* народженому предвічно від Отця Божому Слову,* що тіло прийняв від
Діви Марії.* Він на хресті добровільно витерпів страждання* і віддався на похорон,
і, воскреснувши з мертвих,* спас мене, грішну людину.
Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.
Христос, Спаситель
наш,* скасував наш смертний засуд,* прибивши його до хреста,* і викорінив владу
смерти.* Тому поклоняємось його на третій день воскресінню.
Стих: 3 глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.
З архангелами
прославмо воскресіння Христове,* бо він — наш визволитель і спаситель душ
наших,* що з славою дивною і могутньою силою* знову прийде судити світ,* що
його він створив.
Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.
Ангел сповістив про
тебе,* розп'ятого й похороненого Владику,* і сказав жінкам: Прийдіть і
погляньте, де лежав Господь;* він бо - всесильний, - воскрес, як і прорік був.*
Тому поклоняємось тобі, єдиному безсмертному:* Життєдавче, Христе, помилуй нас.
Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться,
Господи. Та в тебе є прощення.
(г. 4, подібний: Як хороброго) Священно з’явлений
богонатхненний Максиме!* У тобі
визнаємо основу правди,* утвердження віри, визначного вчителя,* помічника в побожності
й оселю чистоти,* вибране пристановище,* запашність Духа,* велику скарбницю
навчань* й основу Церкви Христової.
Стих: Задля íмени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на
слово твоє; надіється душа моя на Господа.
Вихваляємо тебе,*
як апостолів співпрестольника,* рівнозначного страстотерпцям,* співревнителя
посників, печать учителів,* божественний образ і Христового тайновидця,*
всехвальний Богоносцю,* і боготочну ріку знань,* що потопляє беззаконних і
богохульників,* премудрий Максиме.
Стих: Від ранньої сторожі до ночі,* від ранньої сторожі нехай уповає
Ізраїль на Господа.
Ти збільшив
премудрости талант* і сподобився радости* Господа твого, Всехвальний.* Прикрашений
благодаттю* божественного сяйва,* сіяючи як премудра духовна зоря,* ти нині
стоїш по життєдайній правиці* і звідси береш своє опромінення,* славний Максиме.
Стих: Бо в Господа милість і відкуплений велике в нього;* він визволить
Ізрáїля від усього беззаконня його.
(г. 4, подібний: Як хороброго) Ти, Славний,
зодягнувся* у багряницю, обагрену кров’ю твого тіла,* тобто божественною благодаттю,*
і голову свою ти прикрасив* вінком життя нетлінного.* Несучи в правиці, немов
берло,* хресне переможне знамення,* всемудрий Мученику Неофіте,* царюєш з Христом, постійно радіючи.
Стих: Хвалíте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!
Ти, Славний Неофіте,
був знаний* як непереможний воїн.* Озброєний хресним знаряддям,* ти вийшов на
боротьбу* з ворожою силою* і переміг її, Славний, в бою* та й прийняв вінок
перемоги* від єдиного Переможця і Владики,* що повсякчасно царює.
Стих: Велике бо до нас його милосердя,* і вíрність Господа повíки.
Твоїми світлими стражданнями* ти, славний страждальнику
Неофіте ,* відобразив пречисті
страждання* і явився переможцем* та й живеш, Страстотерпче, радіючи,* з усіма в
небесній столиці,* обожений участю у Божому житті;* тому й ми звершуємо* твоє визначне і святе торжество.
Слава: (г. 6) Преподобний Отче!* По всій землі пролунала
слава твоїх подвигів,* тому й на небі знайшов ти нагороду за свої труди.* Ти
розгромив демонські полчища* і досяг ангельських хорів, наслідуючи їхнє життя
непорочне.* Маючи сміливість до Христа Бога,* випроси світові мир і душам нашим
велику милість.
І
нині:
(догмат г. 2) Минулася тінь
Закону,* коли прийшла Благодать;* бо як кущ охоплений полум'ям не згоряв,* так
і ти, Діво, породила й дiвою зосталась!*
Замість вогняного стовпа, засяяло Сонце правди,* замість Мойсея - Христос,* спасіння душ наших.
Стихири на стиховні
Воскресіння твоє,
Христе Спасе,* просвітило всю вселенну* і ти покликав до себе твоє створіння.*
Всесильний Господи, — слава тобі!
Стих: Господь царює, у велич він зодягнувся.
Ти деревом, Спасе,
знищив прокляття,* що від дерева почалось,* похороном твоїм подолав владу
смерти* і просвітив наш рід твоїм воскресінням.* Тому й кличемо до тебе:* Життя
подателю, Христе Боже наш, - слава тобі!
Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не
захитається.
Коли ти, Христе,
був прибитий до хреста,* змінив єси красу творіння.* Вояки, виявляючи
нелюдяність,* списом прокололи твої ребра,* вороги ж просили опечатаний
гробу,* не знавши твоєї сили.* Але ти, Господи, з милосердя свого серця*
прийняв погребення і на третій день воскрес,* тому, — слава тобі!
Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість
на довгі літа.
Христе, життя
подателю!* Ти добровільно витерпів страсті смертних ради* і зійшов до аду як
сильний* і там, немов від лютого звіра,* вихопив дожидаючих твого приходу* і,
замість аду, дарував життя в раю.* Тому й нам, що прославляємо твоє на третій
день воскресіння,* дай очищення з гріхів і велику милість.
Слава: Ти, Преподобний,
відрікся світу і того, що в світі;* прийнявши ж Євангеліє, пішов ти за ним
по-євангельському* і, живши праведно, немов у раю,* крайньою строгістю тіла
убив ти змія, чоловіковбивцю.* Тому, поселившись у небі, преподобний Максиме,* випроси нам великої милости.
І нині: О, нове чудо, над
усі старовинні чуда!* Хто ж бо знав коли матір, що родила без мужа* і носила на
руках того, хто держить усі створіння?* Бо народжене - це Боже уподобання,* що
його ти, Пречиста, як дитину носила твоїми руками* і мала до нього матерню
сміливість.* Тому не переставай молитись до нього за тих, що тебе почитають,*
щоб змилувався і спас душі наші.
Тропарі
Тропар:
(г. 2) Коли зійшов ти до
смерти, Життя безсмертне,* тоді ад умертвив ти сіянням Божества;* коли ж і
померлих з глибин підземних ти воскресив,* всі сили небесні взивали:*
Життєдавче, Христе Боже наш, слава тобі!
(г. 8): Православ’я
наставнику,* учителю побожности й чистоти,* світильнику вселенної,* архиєреїв
богонатхненна окрасо, Максиме премудрий!*
Своїми науками ти все просвітbв, сопілко
духовна!* Моли Христа Бога, щоб спаслися душі наші.
Слава: (г. 4):
Мученик твій, Господи, Неофіт* у
своїм стражданні прийняв нетлінний вінок від тебе, Бога нашого;* мавши бо твою
силу, він переміг мучителів* і подолав нікчемне зухвальство демонів;* його
молитвами спаси душі наші.
І нині: Таємниця
споконвіку закрита й ангелам незнана:* через тебе, Богородице, Бог землянам
появився,* прийнявши в незлитній сполуці тіло* і витерпівши задля нас
добровільно хрест;* ним він воскресив первоствореного* і спас від смерти душі
наші.