Змінні частини на Вечірні 2 лютого 2013 року Божого

Вечірня (2 лютого 2013 року Божого о 17:00); 35 неділя по П’ятидесятниці; Глас 2; святого преподобного Максима Ісповідника; святого мученика Неофіта; святих мучеників Євгенія, Кандида, Валеріана й Акили.

 

Стихири на «Господи, взиваю я»

Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.

Прийдіте, поклонімось* народженому предвічно від Отця Божому Слову,* що тіло прийняв від Діви Марії.* Він на хресті добровільно витерпів страждання* і віддався на похорон, і, воскреснувши з мертвих,* спас мене, грішну людину.

Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.

Христос, Спаситель наш,* скасував наш смертний засуд,* прибивши його до хреста,* і викорінив владу смерти.* Тому поклоняємось його на третій день воскресінню.

Стих: 3 глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.

З архангелами прославмо воскресіння Христове,* бо він — наш визволитель і спаситель душ наших,* що з славою дивною і могутньою силою* знову прийде судити світ,* що його він створив.

Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.

Ангел сповістив про тебе,* розп'ятого й похороненого Владику,* і сказав жінкам: Прийдіть і погляньте, де лежав Господь;* він бо - всесильний, - воскрес, як і прорік був.* Тому поклоняємось тобі, єдиному безсмертному:* Життєдавче, Христе, помилуй нас.

Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.

(г. 4, подібний: Як хороброго) Священно з’явлений богонатхненний Максиме!* У тобі визнаємо основу правди,* утвердження віри, визначного вчителя,* помічника в побожності й оселю чистоти,* вибране пристановище,* запашність Духа,* велику скарбницю навчань* й основу Церкви Христової.

Стих: Задля íмени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.

Вихваляємо тебе,* як апостолів співпрестольника,* рівнозначного страстотерпцям,* співревнителя посників, печать учителів,* божественний образ і Христового тайновидця,* всехвальний Богоносцю,* і боготочну ріку знань,* що потопляє беззаконних і богохульників,* премудрий Максиме.

Стих: Від ранньої сторожі до ночі,* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

Ти збільшив премудрости талант* і сподобився радости* Господа твого, Всехвальний.* Прикрашений благодаттю* божественного сяйва,* сіяючи як премудра духовна зоря,* ти нині стоїш по життєдайній правиці* і звідси береш своє опромінення,* славний Максиме.

Стих: Бо в Господа милість і відкуплений велике в нього;* він визволить Ізрáїля від усього беззаконня його.

(г. 4, подібний: Як хороброго) Ти, Славний, зодягнувся* у багряницю, обагрену кров’ю твого тіла,* тобто божественною благодаттю,* і голову свою ти прикрасив* вінком життя нетлінного.* Несучи в правиці, немов берло,* хресне переможне знамення,* всемудрий Мученику Неофіте,* царюєш з Христом, постійно радіючи.

Стих: Хвалíте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!

Ти, Славний Неофіте, був знаний* як непереможний воїн.* Озброєний хресним знаряддям,* ти вийшов на боротьбу* з ворожою силою* і переміг її, Славний, в бою* та й прийняв вінок перемоги* від єдиного Переможця і Владики,* що повсякчасно царює.

Стих: Велике бо до нас його милосердя,* і вíрність Господа повíки.

Твоїми світлими стражданнями* ти, славний страждальнику Неофіте ,* відобразив пречисті страждання* і явився переможцем* та й живеш, Страстотерпче, радіючи,* з усіма в небесній столиці,* обожений участю у Божому житті;* тому й ми  звершуємо* твоє визначне і святе торжество.

Слава: (г. 6) Преподобний Отче!* По всій землі пролунала слава твоїх подвигів,* тому й на небі знайшов ти нагороду за свої труди.* Ти розгромив демонські полчища* і досяг ангельських хорів, наслідуючи їхнє життя непорочне.* Маючи сміливість до Христа Бога,* випроси світові мир і душам нашим велику милість.

І нині: (догмат г. 2) Минулася тінь Закону,* коли прийшла Благодать;* бо як кущ охоплений полум'ям не згоряв,* так і ти, Діво, породила й дiвою зосталась!* Замість вогняного стовпа, засяяло Сонце правди,* замість Мойсея - Христос,* спасіння душ наших.

Стихири на стиховні

Воскресіння твоє, Христе Спасе,* просвітило всю вселенну* і ти покликав до себе твоє створіння.* Всесильний Господи, — слава тобі!

Стих: Господь царює, у велич він зодягнувся.

Ти деревом, Спасе, знищив прокляття,* що від дерева почалось,* похороном твоїм подолав владу смерти* і просвітив наш рід твоїм воскресінням.* Тому й кличемо до тебе:* Життя подателю, Христе Боже наш, - слава тобі!

Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не захитається.

Коли ти, Христе, був прибитий до хреста,* змінив єси красу творіння.* Вояки, виявляючи нелюдяність,* списом прокололи твої ребра,* во­роги ж просили опечатаний гробу,* не знавши твоєї сили.* Але ти, Господи, з милосердя свого серця* прийняв погребення і на третій день вос­крес,* тому, — слава тобі!

Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість на довгі літа.

Христе, життя подателю!* Ти добровільно ви­терпів страсті смертних ради* і зійшов до аду як сильний* і там, немов від лютого звіра,* вихопив дожидаючих твого приходу* і, замість аду, дарував життя в раю.* Тому й нам, що прославляємо твоє на третій день воскресіння,* дай очищення з гріхів і велику милість.

Слава: Ти, Преподобний, відрікся світу і того, що в світі;* прийнявши ж Євангеліє, пішов ти за ним по-євангельському* і, живши праведно, немов у раю,* крайньою строгістю тіла убив ти змія, чоловіковбивцю.* Тому, поселившись у небі, преподобний Максиме,* випроси нам великої милости.

І нині: О, нове чудо, над усі старовинні чуда!* Хто ж бо знав коли матір, що родила без мужа* і носила на руках того, хто держить усі створіння?* Бо народжене - це Боже уподобання,* що його ти, Пречиста, як дитину носила твоїми руками* і мала до нього матерню сміливість.* Тому не переставай молитись до нього за тих, що тебе почитають,* щоб змилувався і спас душі наші.

Тропарі

Тропар: (г. 2) Коли зійшов ти до смерти, Життя безсмертне,* тоді ад умертвив ти сіянням Божества;* коли ж і померлих з глибин підземних ти воскресив,* всі сили небесні взивали:* Життєдавче, Христе Боже наш, слава тобі!

(г. 8): Православ’я наставнику,* учителю побожности й чистоти,* світильнику вселенної,* архиєреїв богонатхненна окрасо, Максиме премудрий!* Своїми науками ти все просвітbв, сопілко духовна!* Моли Христа Бога, щоб спаслися душі наші.

Слава: (г. 4): Мученик твій, Господи, Неофіт* у своїм стражданні прийняв нетлінний вінок від тебе, Бога нашого;* мавши бо твою силу, він переміг мучителів* і подолав нікчемне зухвальство демонів;* його молитвами спаси душі наші.

І нині: Таємниця споконвіку закрита й ангелам незнана:* через тебе, Богородице, Бог землянам появився,* прийнявши в незлитній сполуці тіло* і витерпівши задля нас добровільно хрест;* ним він воскресив первоствореного* і спас від смерти душі наші.