Утреня
(13 січня 2013 року Божого о 8:00);
неділя по Різдві Христовім; Глас 7; Пам’ять святих і праведних Йосифа
Обручника, Давида, царя, і Якова, брата Божого
Тропарі
(г. 5)
Знищив
ти хрестом твоїм смерть,* відчинив розбійникові рай,* мироносицям плач на
радість перемінив* і апостолам звелів проповідувати,* що воскрес ти, Христе
Боже,* даючи світові велику милість. (2 р.)
Слава: (г. 4) Радісно звісти, Йосифе,
богоотцеві Давидові
про чудеса:*
що ти бачив Діву як родила,
з пастирями її прославив,* з мудрецями поклонився, прийнявши вістку від
ангела.* Моли Христа Бога,
щоб спас душі наші.
І
нині: Різдвó Твоє, Христе Бóже наш, * засвітило свíтові
свíтло розумíння: * в ньóму бо ті, що зóрям служили, від зорí навчилися *
поклонятися Тобí – Сóнцю прáвди, * і пізнавáти Тебé – Схід з висоти. * Гóсподи, слáва Тобí.
Катизма 1.
Псалом
9.
Хвалитиму Тебе, Господи, усім серцем
моїм,* розповім про всі Твої чудеса
Я буду радіти й веселитися Тобою,* -
співатиму імені Твоєму, Всевишній.
Бо вороги мої назад повернулись,* спіткнулися,
зникли перед лицем Твоїм.
Бо Ти Розсудив мій суд і мою справу,*
Ти возсів на престолі – Суддя найсправедливіший.
Сідальний 1
З опечатаного гробу,* засяяв ти,
Христе, як життя,* і при замкнених дверях* став між учнями, як воскресіння
всіх,* через них обновляючи у нас праведного духа,* з великої твоєї милости.
Слава
і нині: Маючи милосердя
нам у допомогу* і бачачи нас на землі,* змилосердься, благословенна Богородице,
над безпомічними людьми.* Молися, щоб ми марно не згинули,* і благай, як
Добросерда, милосердного Бога,* щоб спасли ми душі наші, пресвята Діво.
Катизма 2.
Псалом
17.
Возлюблю Тебе, Господи, кріпосте моя!*
Господи, моє пристановище, моя твердине, мій визволителю,* мій Боже, моя скеле,
що до неї прибігаю.
Ти мій щит,* ріг спасіння мого, мій
захисте!
Прославляючи, призиватиму Господи* - і
від ворогів моїх спасуся.
хвилі смерти мене оточили* і погибельні
потоки мене налякали
Сідальний 2
Життя в гробі спочивало,* і печаті на
гробі покладено;* немов сплячого царя воїни сторожили Христа,* та й ангели
прославляли безсмертного Бога,* а жінки кликали: Воскрес Господь,* що дає
світові велику милість!
Слава
і нині: Безупинно моли,
Богородице Діво,* розп’ятого за нас і воскреслого Христа Бога нашого,* що
скинув владу смерти,* щоб спаслися душі наші.
Іпакой:
Ти, Христе Боже
наш,* що прийняв нашу подобу і тілом хрест перетерпів,* спаси мене воскресінням
твоїм,* як чоловіколюбець.
Степенна пісня
Ти сіонський полон з обману напутив;* і
мене, Спасе, оживи, спасаючи з рабської неволі.
Хто опівдні сіє посні болі зі
сльозами,* той пожне снопи радости, завжди життєдайні.
Слава
і нині: Джерело
божественних скарбів у Святого Духа,* бо від нього премудрість, розум і
острах.* Йому хвала і слава, шана і влада.
Прокімен:
Псалом 9
Воскресни,
Господи Боже мій, нехай піднесеться рука твоя; не забудь убогих твоїх ніколи.
Стих:
Хвалитиму тебе, Господи, усім серцем моїм,* розповім про всі твої чудеса.
Канон
Ірмос 1:
Велінням твоїм, Господи, вигляд землі прийняла водяна природа, що раніш вільно
розливалася.* Тому, як по сухому, перейшов Ізраїль і заспівав тобі пісню
перемоги.
Ірмос 3:
Спочатку небеса всесильним Словом утвердив ти, Господи Спасе,* і вседіючим і
божественним Духом усю силу їх.* На непорушному камені заповідей твоїх утверди
мене.
Ірмос 4: Ти,
що лона Отця не покинув, на землю зійшов, Христе Боже.* Таємницю твого
провидіння почули ми * і прославили тебе, єдиний Чоловіколюбче.
Ірмос 5: Ніч
несвітла невірним, Христе,* вірним же просвічення в насолоді слів твоїх.* Тому
я зранку молюся до тебе й оспівую твоє Божество.
Ірмос 6:
Плаваючи на хвилях життєвих турбот, з кораблем потопаю у гріхах,* які мене
викидають душогубному звірові.* Тому, як Йона, взиваю до тебе, Христе:* Із
смертельної безодні визволи мене!
Ірмос 7: Піч,
вогнем палаючу, давно колись юнаки росоносною показали,* єдиного Бога
прославляючи і так взиваючи:* Вельмихвальний Бог батьків і препрославлений!
Ірмос 8:
Неопалима купина, вогнем на Синаї огорнена,* Бога появила заїкуватому й
гугнявому Мойсеєві;* а ревність до Бога трьох юнаків, не переможених вогнем, навчила
співати:* Всі створіння Господні, Господа славте й вихваляйте по всі віки!
Пісня
9
Ірмос: Не знавши тління, ти породила і
всетворчому Слову тіло дала,* Мати пречиста, Діво Богородице, пристановище
неосяжного,* оселе невмістимого Творця твого. Тебе величаємо!
Стих: Слава, Господи, святому воскресінню твоєму.
Нехай засоромляться ті, що, бачивши у
Христі страждання тіла й силу Божества,* визнають односкладну природу, бо він,
як людина, вмирає,* а встає, як Творець всього.
Стих: Слава, Господи, святому воскресінню твоєму.
Ви, що не віруєте у воскресіння тіл,*
підіть до Христового гробу й переконайтеся,* що тіло Життєдавця було умертвлене
та й знову воскресло на доказ остаточного воскресіння,* на яке ми надіємось.
Слава і нині: Не тройцю божеств, але осіб,*
неодність осіб, а Божества почитаючи,* ми відокремлюємо тих, що її ділять,* але
також поборюємо тих, що сміють зливати Тройцю в одне, бо її ми величаємо.
Світильний
Побачивши камінь відвалений від гробу,
мироносиці втішилися,* бо побачили юнака, що сидів на гробі, який і сказав їм:*
Ось Христос воскрес! Скажіть учням і Петрові:* Прийдіть вчасно на гору
галилейську,* там він вам з’явиться, як і прорік був друзям.
Слава:
Вшануймо,
вірні, з Яковом, славним Богобратом, Давида богоотця, Йосифа ж божественного,
обручника Богородиці; вони послужили Божественному Різдву у Вифлеємі-граді,
побожно з ангелами, волхвами і пастирями пісню Йому співаючи як Богові і
Владиці.
І нині:
Завітав
до нас з неба Спаситель наш:* Схід із сходу.* І ми, що перебували в тіні й
темряві,* знайшлй істину,* бо від Діви народився Господь.
Стихири на
псалмі похвальнім
Стих: Щоб суд написаний над ними вчинити.* Це
слава всіх його преподобних.
Воскрес
Христос із мертвих і розірвав смертні окови.* Тож благовісти, земле, велику
радість;* співайте, небеса, Божу славу!
Стих: Хваліте
Бога у святині його,* хваліте його у твердині сили його.
Воскресіння
Христове бачивши,* поклонімся святому Господу Ісусові,* єдиному безгрішному.
Христовому воскресінню безперестанно поклоняємось,* він бо спас нас від
беззаконь наших,* - святйй Господь Ісус,* що появив воскресіння.
Стих: Хваліте його за його подвиги великі,*
хваліте його в його величі безмежній.
Що
віддамо Господеві за все, що нам дав?* Задля нас явився Бог між людьми,* задля
зотлілого єства Слово стало тілом і поселилось між нами:* для невдячних -
доброчинець, полоненим - визволитель,* а тим, що в темряві - сонце правди;* на
хресті - безстрасний, в аді - світло,* у смерті — життя і воскресіння заради
упалих.* Закличмо до нього: Боже наш, - слава тобі!
Стих: Хваліте його звуком рогу,* хваліте його
на гáрфі й на гуслах.
Як
цар усіх і всесильний Бог,* брами адові знищив ти, Господи,* і владу смерти
здолав своєю * силою,* і підняв мертвих, що уснули від віку,* * твоїм славним і
божественним воскресінням.
Стих: Хваліте його на бубні й танком,*
хваліте його на струнах і сопілці.
(глас 4, самогласний)
Веселіться праведні, радійте небеса,* тремтіть радісно гори, бо народився
Христос!* Сидить Діва, до херувимів подібна,* і тримає у своїх обіймах Бога
Слово, що стало тілом.* Пастирі подивляють Народженого,* мудреці володареві
приносять дари,* ангели ж співають:* Неосяжний Господи, - слава тобі!
Стих: Хваліте
його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай
хвалить Господа.
Богородице Діво, що породила Спаса!* Ти знищила
первісне прокляття Єви,* бо стала Матір’ю того, хто є вподобанням отця,*
тримаючи в обіймах воплочене Боже Слово.* Це тайна незбагненна,* яку ми єдиною
вірою всі звеличуємо, проголошуючи з тобою:* Невимовний Господи, - слава тобі!
Стих:
Із
себе перед зірницею породив я тебе* - клявся Господь і каятися не буде.
Прийдіть, прославмо Матір
Спасителя,* що й після різдва залишилась Дівою!* Радуйся, духовний городе Царя
і Бога,* в якому Христос, живши, довершив спасіння.* З Гавриїлом оспівуймо, з
пастирями прославляймо, кажучи:* Богородице, моли того, що від тебе прийняв
тіло,* щоб ми спаслися.
Стих:
Сказав
Господь Владиці моєму:* Засядь праворуч мене.
Отець змилувався, і Слово тілом стало,* а Діва народила
Бога, що став людиною.* Зоря
сповіщає, мудреці поклоняються,* пастухи
дивуються, створіння ж радується.
Слава: (г. 8) Кров, і вогонь, і
куріння диму, як чудеса на землі, передбачив пророк Іоіль: кров — це
втілення, вогонь — Божество, і куріння диму — це Дух Святий, Який
зійшов на Діву, і світ пахощами обвіяв. Велике таїнство Твого втілення,
Господи, слава Тобі.
І
нині: (г.2) Преблагословéнна ти, Богородице Дíво,* бо Воплóчений з тебе
полонив ад,* покликав Адáма, усунув прокляття,* визволив Єву, переміг смерть, і
ми ожили.* Тому, співаючи, кличемо:* Благословенний Христóс Бог наш,* що на це
звóлив, - слава тобі.
Після Відпусту:
Слава
і нині: (г. 2)
Коли жінки з Марією прийшлй з миром,* журилися, як зможуть вони виконати своє
бажання.* Але виявилося, що камінь був відвалений, * і божеський юнак,
успокоюючи тривогу душ їхніх, сказав:* Встав Ісус Господь,* тому й проголосіть
його учням - проповідникам,* щоб ішли в Галилею і побачили, що він воскрес із
мертвих,* як життєдавець і Господь.