Вечірня
(27 січня 2013 року Божого о 17:00);
34 неділя по П’ятидесятниці; віддання свята
Богоявлення; святих преподобних отців,
убитих у Синаї та Раїті; переставлення св.рівно-ап. Ніни, просвітительки
Грузії; Глас 1
Стихири на «Господи, взиваю я»
Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.
Вечірні наші молитви*
прийми, святий Господи,* і дай нам відпущення гріхів,* ти бо єдиний* у світі
появив воскресіння.
Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.
Оточіть,
люди, Сіон* і обніміть його,* і віддайте славу в ньому Воскреслому з мертвих,*
бо він Бог наш, що визволив нас* з беззаконня нашого.
Стих: 3 глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.
Прийдіть,
люди, заспіваймо,* і поклонімся Христові,* прославляючи його з мертвих
воскресіння,* бо він Бог наш, що визволив світ* від спокуси ворожої.
Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.
Звеселіться
небеса, загриміть основи землі,* гори весело співайте!* Ось бо Еммануїл наші
гріхи на хресті прибив,* подавши життя, умертвив смерть,* і, як чоловіколюбець,
Адама воскресив.
Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться,
Господи. Та в тебе є прощення.
(г. 2, самогласний) Течія
Йордану прийняла тебе - джерело;* Утішитель же зійшов у вигляді голуба.* Схиляє
голову той, хто прихилив небеса,* i глина кличе до Творця:* Чому наказуєш мені
тaкe, ти, що вищий вiд мене?* Я ж потребую твого хрещення.* О, безгрiшний
Христе Боже наш, - слава тобi!
Стих: Задля íмени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на
слово твоє; надіється душа моя на Господа.
Вирiшивши
спасти заблукану людину,* ти не відмовився прийняти вигляд слуги.* Бо вгодно
було тoбі, Господевi й Богові,* прийняти задля нас те, що наше;* прийнявши,
Спасе, тілесне хрещення,* ти сподобив нас прощення.* Тому кличемо до тебе:
Христе Боже наш, - слава тобі!
Стих: Від ранньої сторожі до ночі,* від ранньої сторожі нехай уповає
Ізраїль на Господа.
Нині прийшов Христос на Йордан христитися.* Нині
Іван приторкається голови Владики.* Сили небесні зжахнулися, убачивши преславне
таїнство:* море побачило і побігло, Йордан же бачив і повернувся назад.* І ми,
просвітившись, виголошуємо:* Слава Богові, що з’явився і став видимим на землі*
та світ просвітив.
Стих: Бо в Господа милість і відкуплений велике в нього;* він визволить
Ізрáїля від усього беззаконня його.
Ти, Господи, вирішив здійснити
все, що уклав від віку.* Від усього створіння прийняв ти служіння для своєї
Тайни:* від ангелів – Гавриїла, від людей – Діву,* від небес – зорю, а від
Йордану – воду,* в якій ти знищив людські беззаконня.* Господи, – слава тобі!
Стих: Хвалíте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!
Побачивши
Просвітителя нашого,* що просвiтлює кожну людину,* як він прийшов хреститися,*
Предтеча радується душею і тремтячою рукою показує на нього та й мовить людям:*
Ось той, хто спасає Iзраїля i визволяє нас із тління.* Безгрішний Христе Боже
наш, - слава тобі!
Стих: Велике бо до нас його милосердя,* і вíрність Господа повíки.
Ангельські
сили настрахалися,* побачивши, як Спас наш приймає хрещення вiд слуги,* а Дух
Святий сходить, щоб дати йому свідчення,* і голос Отця почувся з неба:* Той,
кого Предтеча хрестить рукою своєю* - це Син мiй улюблений, якого я вподобав.*
Христе Боже наш, - слава тобі!
Слава: ти голову до Предтечі і потрощив голови
зміям.* Вступивши в воду, всіх ти просвітив,* що славили тебе, Спасе,
просвітителю душ наших.
І нині: (догмат г. 1)
Прославмо Марію Діву:* Всесвітню славу, що вийшла від людей* і породила
Господа,* небесні двері, ангельську пісню і вірних окрасу.* Вона бо стала небом
і храмом Божества;* вона знищила перегороду ворожнечі,* установила мир і
відкрила царство.* Тож, маючи в ній опору віри,* ми здобули оборонця — Господа,
що народився з неї.* Отже кріпіться, Божі люди, кріпіться,* бо він переможе, як
всемогутній.
Стихири на
стиховні
Стражданнями твоїми,
Христе,* ми визволились від страждань,* і твоїм воскресінням ми звільнилися від
тління:* Господи, - слава тобі!
Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.
Нехай радіє створіння,
нехай веселяться небеса,* народи нехай плещуть руками з радости.* Бо Христос,
наш Спаситель, прибив наші гріхи на хресті,* подолав смерть, життя нам дарував*
і нашого праотця Адама упалого воскресив,* як чоловіколюбець.
Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не
захитається.
Бувши недосяжним царем
неба і землі,* із-за твого чоловіколюб’я ти добровільно розп’явся.* Ад,
стрінувши тебе внизу, засмутився,* але душі праведників, прийнявши тебе,
зраділи* і Адам, побачивши тебе, Творця, в підземнім світі — воскреснув.* О,
чудо! Як же то Життя всіх зазнало смерти?* Бо ти бажав просвітити світ, що
кличе й промовляє:* Воскреслий з мертвих, Господи, слава тобі!
Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість
на довгі літа.
Мироносиці жінки, несучи
миро,* поспішно і з риданням прийшли до твого гробу,* і не знайшовши пречистого
тіла твого,* від ангела довідалися про нове й преславне чудо,* та й говорили
апостолам: Воскрес Господь,* який дає світові велику милість.
Слава і нині: (г. 6, самогласний) Іван, світлий свiтильник, зроджений з
неплідної матері,* побачивши Христа – сонце з Дiви* - як просив, щоб його
хрестити в Йорданi,* зi страхом i радістю закликав до нього:* Ти, Господи, мене
освяти божественним твоїм явлінням.
Тропарі
Тропар: (г. 1)
Хоч запечатали камінь юдеї* і воїни стерегли пречисте тіло твоє,* воскрес ти,
Спасе, на третій день,* даруючи життя світові.* Тому сили небесні взивали до
тебе, Життєдавче:* Слава воскресінню твоєму, Христе,* слава царству твоєму,*
слава провидінню твоєму, єдиний Чоловіколюбче!
Слава: і нині: (г. 1)
Коли в Йордані хрестився Ти, Господи,* Троїчне з’явилось поклоніння,* голос
Отця свідчив про Тебе,* називаючи Тебе улюбленим Сином;* Дух же у вигляді
голуба потверджував ці слова.* Господи, що з’явився і світ просвітив, – слава
Тобі