Утреня
(10 березня 2013 року
Божого о 8:00); Мясопусна неділя (Спогад про Страшний Суд); Глас 7; святого Тарасія, архиєпископа
Царгородського.
Тропарі
(г. 7) Знищив ти хрестом твоїм смерть,* відчинив розбійникові
рай,* мироносицям плач на радість перемінив* і апостолам звелів проповідувати,*
що воскрес ти, Христе Боже,* даючи світові велику милість. (2 р.)
Слава: і нині: Як на скарбницю нашого воскресіння,* надіємось на тебе,
Всехвальна,* тож виведи нас з ями й безодні прогріхів,* бо ти спасла підлеглих
гріхам,* породивши наше Спасіння.* Як перед народженням ти була Діва,* так і в
родженні і по народженні,* залишилась Дівою.
Катизма 1. Псалом 9.
Хвалитиму Тебе, Господи, усім серцем
моїм,* розповім про всі Твої чудеса
Я буду радіти й веселитися Тобою,* -
співатиму імені Твоєму, Всевишній.
Бо вороги мої назад повернулись,*
спіткнулися, зникли перед лицем Твоїм.
Бо Ти Розсудив мій суд і мою справу,*
Ти возсів на престолі – Суддя найсправедливіший.
Сідальний 1
Ти
воскрес із мертвих, Життя всіх,* тож ангел світлий жінкам сказав:* Перестаньте
плакати й апостолам сповістіть воскресіння * та співайте, що воскрес Христос
Господь.* Він, як Бог, зволив спасти рід людський.
Слава і нині: Оспівуймо небесні
двері й кивот,* всесвяту гору й осяйну хмару,* небесну драбину, духовний рай,*
спасіння Єви та великий скарб вселенної!* Бо з неї виникло світові спасіння й
відпущення давніх прогріхів.* Тому й співаємо тобі:* Моли Сина твого й Бога,
щоб дав прощення гріхів нам,* що поклоняємося пресвятому твоєму народженню.
Катизма 2. Псалом 17.
Возлюблю Тебе, Господи, кріпосте моя!*
Господи, моє пристановище, моя твердине, мій визволителю,* мій Боже, моя скеле,
що до неї прибігаю.
Ти мій щит,* ріг спасіння мого, мій
захисте!
Прославляючи, призиватиму Господи* - і
від ворогів моїх спасуся.
хвилі смерти мене оточили* і погибельні
потоки мене налякали
Сідальний 2
Люди,
Спасе, твій гріб опечатали,* та ангел відвалив камінь від входу.* Жінки,
бачивши воскреслого з мертвих,* і самі благовістили учням у Сіоні, що ти
воскрес - Життя всіх;* впали окови смерти!* Господи, - слава тобі!
Слава і нині: (співається
стоячи) Тобою, Благодат на, радіє все творіння:* ангельський хор і людський
рід.* Святий храме і раю духовний, похвало, дів!* З тебе Бог воплотився і став
хлоп’ятком - предвічний Бог наш.* Твоє бо лоно він учинив, своїм престолом,
просторішим від небес.* Тобою, Благодатна, радіє все творіння. Слава тобі!
Після Полієлею співається наступне
На
ріках Вавилонських - алилуя.
Там
ми сиділи, і ридали, як про Сіон згадали. Алилуя (3 р.)
Заспівайте
нам пісень Сіонських. Алилуя (3 р.)
Як
же нам співати пісню Господню у землі чужій. Алилуя (3 р.)
Якщо
тебе, Єрусалиме, я забуду, нехай забудеться десниця моя. Алилуя (3 р.)
Слава
і нині: Алилуя (3 р.)
Алилуя,
алилуя, алилуя. Слава тобі, Боже! (3 р.)
Далі Ангельський Собор...
Іпакой:
Мироносиці, приступивши до гробу
Життєдавця,* шукали між мертвими безсмертного Владику;* вістку ж радісну від
ангела почувши,* сповістили апостолів, що воскрес Господь,* подаючи світові
велику милість.
Степенна пісня
Від
юности моєї ворог мене спокушає і палить пристрастями,* а я надіюсь на тебе,
Господи, і перемагаю його.
Ненависники
Сіону хай стануть, як трава, яку виривають!* Христос скосить їхні шиї косою
мук.
Слава і нині: Святий Дух оживляє
все.* Він Світло від Світла, великий Бог;* з Отцем співаємо йому та зі Словом.
Прокімен: Псалом 145
Повік царюватиме Господь, Бог твій, Сіоне,
з роду в рід.
Стих: Хвали, душе моя,
Господа,* похвалю Господа в житті моїм.
Після 50
ПСАЛМА співаємо:
Слава: (г. 8)
Відчини мені двері покаяння, Життєдавче,* - молиться зранку дух мій у святім
твоїм храмі,* бо вся моя тілесна храмина осквернена;* але ти, Щедрий, очисти
мене своєю ласкавою милістю.
І нині: На стежки спасіння настав нас,
Богородице,* бо ми опоганили душу соромними гріхами* і в лінощах прогайнували
все життя наше.* Тож моліннями твоїми вйзволь нас від усякої нечистотй.
Стих: (г. 6) Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх
очйсти мене з беззаконня мого.
Роздумуючи
над безліччю моїх гріхів,* жахаюся страшного дня судного;* але, надіючись
наласку твого добросердя,* як Давид, взиваю до тебе:* Помилуй мене, Боже, з
великої милости твоєї!
Канон
Ірмос 1: Колісниці
гнобителя фараона потопив * колись чудотворний Мойсеїв жезл,* навхрест ударивши
й розділивши море,* Ізраїля ж спас, бі женця
пішоходця, що пісню Богові заспівав.
Ірмос 3: Утвердив ти на
початку премудро небо і землю на водах поставив.* На камені Церкви утверди й
мене, Христе,* бо нема святішого від тебе, єдиний Чоловіколюбче.
Ірмос 4: Ти моя кріпость,
Господи, ти й сила моя, ти мій Бог, ти радість моя,* що не покинув лона Отця і
до нашої вбогости завітав.* Тому з пророком Авакумом взиваю до тебе:* Слава
силі твоїй, Чоловіколюбче!
Ірмос 5: Чому ти відкинув
нас від обличчя твого, Світло незаходиме?* Ось покрила нас, окаянних, ворожа
темрява.* Тому благаємо: Наверни нас і до заповідей твоїх направ стежки наші.
Ірмос 6: Очисти мене,
Спасе, бо великі мої беззаконня, і з глибини зла виведи, молюся,* бо до тебе я
закликав, і ти почув мене, Боже мого спасіння.
Ірмос 7: 3 Божого завітання
вогонь колись у Вавилоні знесилів.* Тому юнаки в печі веселими ногами
походжали, мов у квітнику, співаючи:* Благословенний ти, Боже, батьків наших!
Ірмос 8: У сім раз більше піч напалив
халдеиський гнобитель для угодників у люті,* але, побачивши їх спасенних вищою
силою, Творцеві й Визволителеві закликав:* Юнаки, благословляйте! Священики,
співайте! Люди, прославляйте по всі віки!
Пісня 9
Ірмос: Вжахнулось із
цього небо і здивувались кінці землі,* що Бог з’явився людям у тілі, а твоє
лоно стало просторіше від неба.* Тому й величають тебе, Богородице, ангельські
й людські хори.
Стих: Слава, Господи, святому воскресінню твоєму.
Бувши
нескладний Божою і вічною природою,* сприйнявши тіло, ти, Слове Божий, став
складним, поставивши його поруч у собі самім,* а постраждавши як людина, ти
зостався, як Бог, поза всяким терпінням.* Тому і прославляємо тебе в двох
природах:* неподільного й незмісного.
Стих: Слава, Господи, святому воскресінню твоєму.
Ти -
Вишній за Божою природою, ставши людиною* і зійшовши між слуг, назвав Бога
Отцем,* а вставши з гробу, своєю благодаттю дав людям Отця - Бога і Владику за
своїм буттям;* із ним ми всі тебе величаємо.
Слава
і нині:
Ти, Діво, стала Божою матір’ю, тілом проти природи породивши Бога - Слово,*
якого Отець, як благий, перед усіма віками появив із свого серця;* його ми нині
визнаємо вищим над усі тіла, хоч він у тіло зодягнувся.
Світильний
Ніхто
нехай не сумнівається, що Христос воскрес,* бо з’явився Марії,* а згодом бачили
його ті, що йшли на село,* та й знову явився одинадцятьом тайнослужителям за
столом;* пославши їх христити, вознісся на небо, звідкіля й зійшов був,* і
стверджує їх проповідування безліччю знаків.
Слава
і нині:
Роздумуючи про годину суду і страшного приходу чоловіколюбця Владики,* вельми
тремчу і з жалем кличу до тебе:* Судде мій справедливий і єдиний
багатомилостивий!* За молитвами Богородиці прийми мене, що каюся.
Стихири на
псалмі похвальнім
Стих: Щоб суд написаний над ними вчинити.* Це
слава всіх його преподобних.
Хоч
і станув ти, Господи, на суді Пилата,* то не покинув ти престолу, сидячи разом
з Отцем;* але, воскреснувши з мертвих, ти визволив світ з недолі ворожої,* як
щедрий і чоловіколюбець.
Стих: Хваліте Бога у
святині його,* хваліте його у твердині сили його.
Господи, ти хрест твій
дав нам як зброю на диявола,* який тремтить і трясеться,* не в спромозі глянути
на його силу,* бо хрест мертвих підніс і смерть подолав.* Тому й поклоняємось
твоєму погребенню і воскресінню.
Стих: Хваліте його за
його подвиги великі,* хваліте його в його величі безмежній.
Господи, хоч юдеї тебе, немов мертвого, В
гробі поклали,* то вояки як царя заснулого сторожили;* і хоч, як скарб життя,
тебе печатями опечатали,* але ти воскрес і дав нетління душам нашим.
Стих: Хваліте його
звуком рогу,* хваліте його на гáрфі й на гуслах.
Ангел твій,
Господи,* що благовістив воскресіння, настрахав сторожу,* але до жінок
промовив, кажучи:* Чого шукаєте живого між померлими?* Він воскрес, як Бог, і
дав життя вселенній.
Стих: Хваліте його на
бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.
(г. 6) Роздумуємо про той
день і час,* коли ми всі нагі і, як осуджені, станемо перед непідкупним Суддею!* Тоді
сурма засурмить сильно,* захитаються основи землі,* мертві з гробів
воскреснуть,* всі будуть зрівняні і таємниці всіх стануть явними перед тобою.*
Заридають, заплачуть і підуть у вогонь кромішній всі,* що ніколи не каялися,* а
збір праведних радісно та втішно* увійде в небесну світлицю.
Стих: Хваліте його на
дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай
хвалить Господа.
Який
страшний буде тоді час і день,* коли Суддя сяде на грізному престолі!* Ось
книги розгортаються, вчинки оскаржуються* і скриті таємниці виявляються;*
ангели ж кружляють, збираючи всі народи.* Прийдіть і почуйте: царі й князі, раби
і вільні,* грішники й праведники, багаті й убогі,* бо йде Суддя, що буде судити
всю вселенну.* Хто встоїться тоді перед його лицем,* І коли-то виступлять
ангели і будуть винуватити* у вчинках, думках і задумах щоденних і щонічних?*
О, який же ж то час тоді настане!* Але, . перше ніж прийде кінець, поспішайся,
душе моя, і заклич:* Боже, наверни і спаси мене, як єдиний добросердний!
Стих: Воскресни,
Господи Боже мій, нехай піднесеться рука твоя;* не забудь убогих твоїх ніколи.
Даниїл
- пророк, муж улюблений,* бачивши Божу величність, ось так закликав:* Суддя
засів, і книги відкрилися.* Гляди, душе моя, як постиш ти,* то не погорджуй
своїм ближнім;* і як стримуєшся від їжі, то не осуджуй брата твого,* щоб не
вкинено тебе у вогонь,* в якому горітимеш як віск,* але, щоб Христос без
перешкоди ввів тебе у своє царство.
Стих: Хвалитиму тебе,
Господи, всім серцем моїм,* розповім про всі твої чудеса.
Даниїл
- пророк, муж улюблений,* бачивши Божу величність, ось так закликав:* Суддя
засів, і книги відкрилися.* Гляди, душе моя, як постиш ти,* то не погорджуй
своїм ближнім;* і як стримуєшся від їжі, то не осуджуй брата твого,* щоб не
вкинено тебе у вогонь,* в якому горітимеш як віск,* але, щоб Христос без
перешкоди ввів тебе у своє царство.
Слава: (г. 1) Заздалегідь очистьмо себе, браття, царицею
чеснот,* вона ж бо прийшла, принісши нам багато добра:* утихомирює порушення
пристрастей* і примирює грішників з Господом.* Тому з радістю її приймаймо,
умоляючи Христа Бога:* Воскреслий з мертвих, неосудними збережи нас,* що тебе
славлять, єдиного Безгрішного.
І нині: (г.2) Преблагословéнна ти, Богородице Дíво,* бо Воплóчений з тебе
полонив ад,* покликав Адáма, усунув прокляття,* визволив Єву, переміг смерть, і
ми ожили.* Тому, співаючи, кличемо:* Благословенний Христóс Бог наш,* що на це
звóлив, - слава тобі.