Вечірня
(16 лютого 2013 року Божого о 17:00);
Неділя про Закхея; Глас 4; посвяття Стрітення Господнього; преподобного Ісидора
Пилусіотського.
Стихири на
«Господи, взиваю я»
Стих: Виведи з в’язниці мою
душу,* щоб дякувати імені твоєму.
Животворному твоєму хрестові* безперестанно
поклоняючись, Христе Боже,* славимо твоє на третій день воскресіння.* Бо ним
ти, Всесильний, обновив наднищену людську природу* і відновив нам вхід до
неба,* як єдиний добрий і чоловіколюбець.
Стих: Мене обступлять
праведники,* бо ти добро мені вчиниш.
Ти, Спасе, знищив кару за непослух щодо
дерева,* бо добровільно дав себе прибити на хреснім дереві* і, як всесильний,
зійшовши в ад,* як Бог, розірвав ти смертні окови.* Тому й поклоняємось твоєму
з мертвих воскресінню, радісно кличучи:* Всесильний Господи, — слава тобі!
Стих: 3
глибин взиваю
до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.
Брами адові знищив ти, Господи,* і твоєю
смертю здолав царство смерти,* людський же рід ти визволив з тлінности,*
дарувавши світові життя і нетлінність,* і велику милість.
Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.
Прийдіть, люди, оспівуймо* Спасове на
третій день воскресіння,* яким ми визволилися з міцних адових оковів,* і всі
прийняли нетлінність і життя, взиваючи:* Ти, що розп'явся і був похований та й
воскрес,* спаси нас твоїм воскресінням, єдиний Чоловіколюбче!
Стих: Коли ти, Господи,
зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.
(г. 1, подібний:
Небесних хорів) Творця всього й нашого Спасителя* принесла
до храму Мати Діва.* Прийнявши його з радістю,* Старець закликав:* Нині можеш
відпустити слугу твого, Благий,* у мирі, як сам ти зволив.
Стих: Задля íмени твого надіюсь
на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на
Господа.
Симеон,
взявши на руки від Діви народженого* перед усіма віками,* закликав: Я бачив
Спаса,* об’явлення твоєї слави народам.* Тепер, Благий, можеш відпустити слугу
твого в мирі,* бо я вже бачив тебе сьогодні.
Стих: Від ранньої сторожі до
ночі,* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.
Симеон
прийняв на руки Спаса,* народженого під кінець віків задля спасіння людей,* і
радісно закликав:* Я бачив світло народів і славу Ізраїля!* Тож за твоїм Божим
словом відпусти мене нині,* від усього земного, своїм велінням.
Стих: Бо в Господа милість і
відкуплений велике в нього;* він визволить Ізрáїля від усього беззаконня його.
(г. 1,
подібний: Небесних хорів) Настала, богоснийний,* ясніша від сонця пам’ять твоя,*
що опромінює тих, які з вірою до тебе приходять,* наповнює запахом безсмертя* і
виточує душам ізцілення, Ісидоре,*
молільнику за душі наші.
Стих: Хвалíте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!
Чудотворче
Ісидоре* Вудилами стриманости
переміг ти тілесні пристрасні почування* і появив на землі ревність
безтілесних,* підкоривши духові всі тілесні прагнення.* Перебуваючи нині в
небесних оселях,* молися за душі наші.
Стих: Велике бо до нас його милосердя,* і вíрність Господа повíки.
Блаженний Ісидоре! Ти поклав за основу чеснот* зречення з похітливости
давнього чоловіка* і направду зодягнувся у Христа.* Тому й засоромив ти,
Преподобний, багато ворожих наступів,* ставши начальником ченців;* моли його,
щоб спастися душам нашим.
Слава: (г. 1)
Безліч монахів вшановує тебе, отче наш Ісидоре,*
як свого наставника;* твоєю бо стежкою ми справді навчилися праведно ходити.*
Блаженний ти, що трудився для Христа* і посоромив ворожу силу,* ангелів
співбесіднику, преподобних і праведних співучаснику!* Молися з ними Господеві,*
щоб помилував душі наші.
І
нині:
(догмат г. 4)
Пророк Давид, що через тебе став богоотцем,* у пісні тому, хто величність тобі
дарував,* таке звістив про тебе:* Стала цариця по твоїй правиці!* Він бо появив
тебе як матір життя,* бо зволив Бог стати з тебе людиною без батька,* щоб
оновити свій образ, знищений пристрастями,* і знайти заблукану в гірських
пропастях овечку, взявши на рамена,* та й принести до Отця і за своєю волею
приєднати до небесних сил* та й спасти, Богородице, світ у Христі,* що має
велику й щедру милість.
Стихири на стиховні
Господи,
ти вийшов на хрест,* прадід не наше прокляття усунув* і, вступивши в ад, ти визволив
довічних в'язнів,* даючи людському родові нетлінність.* Тож, прославляючи тебе
за це,* славимо твоє життєдайне і спасенне воскресіння.
Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.
Бувши
повішеним на дереві,* ти, єдиний Сильний, сколихнув усі творіння;* покладений у
гробі, ти воскресив тих, що в гробах,* даючи людському родові нетлінність.*
Тому, співаючи, славимо* твоє на третій день воскресіння.
Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не
захитається.
Люди
беззаконні, Христе,* видавши тебе Пилатові, засудили на розп'яття* і стали
невдячними супроти Доброчинця.* Але ти добровільно витерпів поховання* і
третього дня своєю силою воскрес, як Бог,* даючи нам вічне життя і велику
милість.
Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість
на довгі літа.
Прибувши
до твого гробу,* жінки шукали тебе зі сльозами;* не знайшовши ж, ридали і
плакали, промовляючи:* Горе нам, Спасе наш і Царю всіх!* Як же ж то тебе
украдено?* Яке то місце ховає твоє життєдайне тіло?* Ангел же мовив до них:* Не
плачте, каже, але йдіть і проповідуйте, що Господь воскрес!* Він бо дає нам
радість, як єдиний і добросердий.
Слава
і нині: (г. 6, подібний: Небесних хорів) Той, хто на Синаї в
давнину подав Мойсееві Закон,* сьогодні з милосердя до нас підкоряється
законним постановам.* Нині чистий Бог, як свята дитинка, родиться від Чистої*
і, як Бог, собі самому приноситься,* визволяючи від законного прокляття,* і
просвічує душі наші.
Тропарі
Тропар: (г. 4) Світлу
про воскресіння розповідь від ангела почувши* і від прадідного засуду
звільнившись,* Господні учениці, радіючи, казали апостолам:* Здолана смерть,
воскрес Христос Бог,* що дає світові велику милість.
Слава: (г. 1)
Пустинним жителем, ангелом у тілі й чудотворцем* показався ти, богоносний отче
наш Ісидоре. * Постом, чуванням і молитвою небесні
дарування прийнявши,* ти зціляєш не дужих і душі тих, що з вірою до тебе
прибігають.* Слава тому, хто дав тобі силу!* Слава тому, хто тебе завінчав!*
Слава тому, хто через тебе подає всім оздоровлення!
І
нині:
(г. 4)
Радуйся, благодатна Богородице Діво,* бо з тебе засяяло Сонце правди – Христос
Бог наш,* який просвічує тих, що в темряві.* Веселися і ти, старче праведний,*
прийнявши на свої руки Спасителя душ наших,* що дарує нам воскресіння.