Змінні частини на Утрені 10 лютого 2013 року Божого

Утреня (10 лютого 2012 року Божого о 8:00); 36 неділя по П’ятидесятниці; Глас 3; святого преподобного Євфрема Сиріна.

Тропарі

(г. 3) Нехай веселяться небесні, нехай радуються земляни,* бо показав владу рукою своєю Господь.* Він смертю смерть подолав,* первістком з-поміж мертвих став,* визволив нас із глибин аду,* і подав світові велику милість. (2 р.)

Слава: (г. 1) Пустинним жителем, ангелом у тілі й чудотворцем* показався ти, богоносний отче наш Єфреме. * Постом, чуванням і молитвою небесні дарування прийнявши,* ти зціляєш не дужих і душі тих, що з вірою до тебе прибігають.* Слава тому, хто дав тобі силу!* Слава тому, хто тебе завінчав!* Слава тому, хто через тебе подає всім оздоровлення!

І нині: Коли Гавриїл звістив тобі, Діво: Радуйся!* — то з цим голосом прийняв тіло Владика в тобі, святім кивоті,* як мовив праведний Давид,* і ти з’явилася просторішою небес, носивши Творця свого.* Слава тому, що поселився в тобі!* Слава тому, що вийшов з тебе!* Слава тому, що визволив нас народженням твоїм!

Катизма 2. Псалом 11.

Спаси, о Господи! Бо побожних дедалі менше, бо правда з-поміж людей зникла.

Брехню один одному точать, базікають облесливими словами й нещирим серцем.

Нехай Господь заціпить усі уста лестиві, язик велерічивий тих, що кажуть:

Нашим язиком ми чудеса появимо, в нас є губи! Хто пан над нами?

Сідальний 1

Христос із мертвих устав, як начало померлих,* первородний творіння, творець усього, що існує,* він і нашу зотлілу природу обновив у собі.* Тому, смерте, ти вже не пануєш,* бо Владика всіх знищив твою владу.

Слава і нині: Коли пречистий голос дійшов до тебе, Богородице,* небесні зраділи в любові, а земне острахом злякалось,* бо ж обом засяяло єдине торжество,* коли безтілесний ангел приніс тобі благовість.* Тому з ангелом кличемо до тебе:* Радуйся, Чиста, житло Боже!

Катизма 3. Псалом 18.

Небеса оповідають славу Божу, і діло рук Його проголошує твердь небесна.

День дневі передає слово, ніч ночі об'являє вістку.

То не слова, не мова, яких би голосу не було чути: по всій землі залунав їх звук, на край світу - їхні слова.

Сідальний 2

(подібний: Красотою твого): Ти, Господи, тілом зазнавши смерти,* припинив смертну гіркоту своїм воскресінням* та й озброїв проти неї люди­ну,* обіцяючи перемогу над первісним прокляттям.* Тож, захиснику життя нашого, Господи, — слава тобї!

Слава і нині: Незбагненного й неописанного, одноістотного з Отцем і Духом,* ти, Богородице, таїнственно вмістила в своєму лоні.* Твоє родження навчило нас прославляти* одну і без змішання Тройці силу.* Тому й кличемо вдячно до тебе: Радуйся, Благодатна!

Іпакой:

Світлий ангел, дивуючи своєю появою,* утішними словами сказав мироносицям:* Чого шукаєте живого в гробі?* Встав той, хто гроби порожніми вчинив;* того, хто замінив тління, визнайте за Незмінного* і скажіть Богові: Які страшні діла твої,* ти бо спас рід людський.

Степенна пісня

Сіонських бранців ти вивів з Вавилону.* То й мене, Слове, поверни від страждань до життя.

Ті, що опівдні сіють божественні сльози,* жнуть з радістю колосся вічного життя.

Слава і нині: Святому Духові належить усяка подяка.* Він бо разом з Отцем і Сином сяє; в ньому все живе й рухається.

Прокімен: Псалом 95

Скажіть поміж народами, що Господь воцарився; він бо утвердив вселенну, яка не захитається.

Стих: Заспівайте Господеві нову пісню; співай Господеві, вся земле!

Канон

Ірмос 1: Той, що колись води велінням божественним в одно місце зібрав і розділив море ізраїльському народові* - це Бог наш препрославлений.* Йому єдиному співаймо, бо він прославився.

Ірмос 3: Вседержителю Владико! Ти, що з небуття усе призвав, Словом утворив і впорядкував Духом* — в любові твоїй утверди мене.

Ірмос 4: Проявив ти до нас велику любов, Господи; єдинородного бо твого Сина за нас на смерть дав ти.* Тому вдячно тобі співаємо: Слава силі твоїй, Господи!

Ірмос 5: До тебе зранку молюся, Творцеві всього, Мирові вищому від усякого розуміння;* світлом бо є веління твої; ними провадь мене.

Ірмос 6: Безодня глибока гріхів оточила мене, і знемагає дух мій.* Але простягни, Владико, могутню свою руку і, як Петра, спаси мене, Керманичу.

Ірмос 7: Як колись побожних юнаків зросив ти в халдейськім полум'ї,* так світлим вогнем Божества просвіти й нас, що співаємо: Благословенний ти, Боже, батьків наших!

Ірмос 8: Зібрались у нестерпнім вогні та, шкоди від полум'я не зазнавши, юнаки — провідники побожности, божественну пісню співали:* Усі створіння Господні, благословіть Господа і прославляйте його по всі віки.

Пісня 9

Ірмос: Нове і божественне чудо!* Бо крізь замкнені дівичі двері явно проходить Господь;* безтілесний при вході, Бог у тілі з'явився при виході, а двері зостаються зачинені.* Її, як Богоматір, невимовно величаємо.

Стих: Слава, Господи, святому воскресінню твоєму.

Страшно воно бачити тебе, Боже Слово, Творця, повішеного на дереві,* Бога, страждаючого тілом за рабів,* покладеного в гробі, і бездушного того, що визволив мертвих із аду.* Тому величаємо тебе, Христе, як всемогутнього.

Стих: Слава, Господи, святому воскресінню твоєму.

Ти, Христе, спас із смертного тління праотців.* Бувши покладеним мертвим у гробі,* ти дав життю розквіт, мертвих воскресив, людську природу вивів на світло* і в божественне приодяг нетління.* Тому й завжди величаємо тебе, як джерело світла.

Слава і нині: Тебе, Пречиста, храмом світла появив несказанно й незмінно воплочений з тебе Бог;* він підняв на хрест Адамову природу,* ставши первістком з-поміж смертних, і зоставшись Богом на небі,* разом славлений з Отцем і божественним Духом.

Світильний

Ніхто нехай не сумнівається, що Христос воскрес,* бо з’явився Марії,* а згодом бачили його ті, що йшли на село,* та й знову явився одинадцятьом тайнослужителям за столом;* пославши їх христити, вознісся на небо, звідкіля й зійшов був,* і стверджує їх проповідування безліччю знаків.

Слава і нині: Засіяло нині з гробу сонце,* немов жених з весільної світлиці.* Ти, що ад полонив і смерть подолав,* задля молитов своєї Родительки пошли нам світло:* світло, що просвітлює серця й душі,* світло, що вказує, як ходити стежками твоїх заповідей і дорогами правди.

Стихири на псалмі похвальнім

Стих: Щоб суд написаний над ними вчинити.* Це слава всіх його преподобних.

Прийдіть, усі народи, і зрозумійте силу великої таємниці!* Бо Христос, Спас наш, споконвічне Слово,* заради нас був розп'ятий і добровільно похований,* та й воскрес із мертвих, щоб усіх спасти.* Йому поклонімся!

Стих: Хваліте Бога у святині його,* хваліте його у твердині сили його.

Всі ті чудеса, Господи, розповіла твоя сторожа,* але вороже зборище, давши в руку заплату,* задумало скрити твоє воскресіння, яке світ славить.* Помилуй нас!

Стих: Хваліте його за його подвиги великі,* хваліте його в його величі безмежній.

Усе сповнилось радости, свідоцтво воскресіння діставши,* бо Марія Магдалина, прийшовши до гробу,* знайшла там ангела, який сидів на камені в блискучих ризах і мовив:* Чому ж то шукаєте Живого між мерцями?* Нема його тут, бо він воскрес, як і сказав,* і очікує вас у Галилеї.

Стих: Хваліте його звуком рогу,* хваліте його на гáрфі й на гуслах.

У твоїм світлі, Владико Чоловіколюбче, побачимо світло,* бо ти воскрес із мертвих,* даючи людському родові спасіння,* щоб усе творіння славословило тебе, єдиного безгрішного.* Помилуй нас!

Стих: Хваліте його на бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.

Ранішню пісню зі сльозами* несли тобі, Господи, жінки мироносиці, маючи з собою пахучі аромати,* спішили до гробу, бажаючи намастити твоє тіло.* Та ангел, що сидів на камені, їм благовістив:* Чому ж то шукаєте живого між мерцями?* Бо той, що здолав смерть, воскрес як Бог,* даючи всім велику милість.

Стих: Хваліте його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай хвалить Господа.

Осяйний ангел на твоїм життєдайнім гробі* говорив мироносицям:* Полонивши ад, Спаситель випорожнив гроби* і воскрес третього дня,* як єдиний і всемогутній Бог.

Стих: Воскресни, Господи Боже мій, нехай піднесеться рука твоя;* не забудь убогих твоїх ніколи.

Марія Магдалина, першого дня тижня прийшовши,* шукала тебе в гробі,* а не знайшовши, ридала і, плачучи, кликала:* Горе мені, мій Спасе!* Тебе вкрали, Царю всіх!* А два життєдайні ангели зсередини гробу відповіли, скликнувши:* Чого плачеш, жінко?* Плачу, каже вона, бо взяли Господа мого з гробу,* і не знаю, де його поклали.* Та, оглянувшись, побачила тебе й знову закликала:* Господь мій і Бог мій, - слава тобі!

Стих: Хвалитиму тебе, Господи, всім серцем моїм,* розповім про всі твої чудеса.

Вороги замкнули в гробі життя,* а розбійник відчинив устами рай, кличучи і промовляючи:* Той, що зі мною за мене розп'явся* та повис зі мною на дереві,* він з'явився мені, сидячи з Отцем на престолі!* Той і є Христос Бог наш, що має велику милість.

Слава: (г. 3) Учні, що не повірили Марії Магдалині,* яка благовістувала Спасове з мертвих воскресіння й явління,* були засоромлені за твердість серця.* Але, озброєні знаками й чудами, були послані на проповідування.* Ти, Господи, вознісся до Отця споконвічного світла,* вони ж проповідували повсюди слово, засвідчуючи чудесами.* Тож, просвітившись ними, славимо твоє з мертвих воскресіння,* чоловіколюбний Господи.

І нині: (г.2) Преблагословéнна ти, Богородице Дíво,* бо Воплóчений з тебе полонив ад,* покликав Адáма, усунув прокляття,* визволив Єву, переміг смерть, і ми ожили.* Тому, співаючи, кличемо:* Благословенний Христóс Бог наш,* що на це звóлив, - слава тобі.