Вечірня
(2 березня 2013 року Божого о 17:00);
неділя про Блудного Сина; святого Льва, папи Римського; Глас 6.
Стихири
на «Господи, взиваю я»
Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати
імені твоєму.
Перемогу маючи над
адом,* на хрест зійшов ти, Христе,* щоб
воскресити з собою тих, що в темряві смерти перебували.* Вільний від смерти,
всесильний Спасе,* що життя виливаєш із свого світла, помилуй нас!
Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро
мені вчиниш.
Нині Христос смерть
переміг* і, як прорік, воскрес і радість світові дарував,* щоб усі ми, кличучи,
таку пісню співали:* Джерело життя, неприступне світло,* всесильний Спасе,
помилуй нас!
Стих: 3 глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи,
почуй мій голос.
Від тебе, Господи,
присутнього в усьому творінні,* куди нам грішним утікати?* На небесах бо сам
живеш, в аді ж переміг смерть.* У морські глибини? Та й там твоя рука,
Владико!* Тож до тебе прибігаємо і, припадаючи, молимось:* Воскреслий із
мертвих, помилуй нас!
Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.
Хрестом твоїм,
Христе, хвалимось* і воскресіння твоє оспівуємо і славимо,* бо ти - Бог наш,
крім тебе ж іншого не знаємо.
Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на
беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.
Завжди
благословляючи Господа,* оспівуєм його воскресіння,* бо, витерпівши хрест, він
смертю смерть подолав.
Стих: Задля íмени твого надіюсь на тебе,
Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.
Слава силі твоїй,
Господи,* бо ти знищив того, що мав владу смерти* і обновив нас хрестом твоїм,*
даруючи нам життя і нетління.
Стих: Від ранньої сторожі до ночі,* від ранньої
сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.
(г. 1)
На землі безгрішній і життєдайній,* що була нам передана,* ми посіяли гріх і
серпом пожали колосся лінощів* та пригорщами пов’язалив снопи наші вчинки,* але
не розіклали їх на тоці покаяння.* Тому молимо тебе, віковічного Господаря,
нашого Бога:* вітром твого милосердя розвій полову наших учинків* і дай нашій
душі пшеницю прощення,* оселивши нас в небесній твоїй житниці,* і спаси нас.
Стих: Бо в Господа милість і відкуплений велике в
нього;* він визволить Ізрáїля від усього беззаконня його.
На землі безгрішній
і життєдайній,* що була нам передана,* ми посіяли гріх і серпом пожали колосся
лінощів* та пригорщами пов’язалив снопи наші вчинки,* але не розіклали їх на
тоці покаяння.* Тому молимо тебе, віковічного Господаря, нашого Бога:* вітром
твого милосердя розвій полову наших учинків* і дай нашій душі пшеницю
прощення,* оселивши нас в небесній твоїй житниці,* і спаси нас.
Стих: Хвалíте Господа всі народи!* Прославляйте
його всі люди!
Пізнаймо, браття,
таїнства силу:* Предобрий Отець зустрічає й цілує блудного сина,* що від гріхів
повернувся до батьківського дому,* і привертає відзнаку попереднього
достоїнства.* Він влаштовує у світлиці таїнственний бенкет,* заколовши теля
вгодоване,* щоб ми удостоїлися жити з чоловіколюбним Отцем, який жертвує,* і з
славною Жертвою - Спасителем душ наших.
Стих: Велике бо до нас його милосердя,* і
вíрність Господа повíки.
(г. 4)
Як блудний син прийшли ми, Щедрий,* змарнувавши все життя наше на чужині*, і
розтративши все багатство,* яке ти дав нам, Отче.* ІІрийми нас розкаяних, Боже,
і помилуй нас.
Слава: (г. 6)
Яких великих благ, окаянні, ми себе позбавили!* Від якого ж то царства відпали
ми, нужденні!* Розтратили багатство, яким були наділені,* заповідь
переступили.* Горе тобі, нещасна душе!* На останок будеш засуджена до вічного
вогню.* Тому, перед кінцем, заклйч до Христа Бога:* Як блудного сина прийми й
мене, Боже, і помйлуй мене!
І
нині:
(догмат г. 6)
Хто ж тебе не прославлятиме, Пресвята Діво?* Або хто не оспівуватиме твого
пречистого різдва?* Син бо єдинородний, що предвічно засяяв від Отця,* той
вийшов з тебе, Чиста, воплотившись несказанно.* Бувши з природи Богом, став
задля нас правдивим чоловіком;* неподільний на дві особи,* але пізнавальний у
двох незлитих природах.* Його моли, чиста Всеблаженна,* щоб помилував душі
наші.
Стихири на стиховні
Воскресіння твоє,
Христе Спасе,* ангели оспівують на небесах,* і нас на землі сподоби чистим серцем*
тебе співом прославляти.
Стих:
Господь царює,* у велич він зодягнувся.
Як всемогутній, ти
розбив мідні брами* і знищив адові затвори,* та воскресив впалий рід людський.*
Тому ми однодумно кличемо:* Ти, що воскрес із мертвих, Господи, — слава тобі!
Стих:
Бо він утвердив вселенну,* і вона не
захитається.
Христос, бажаючи
нас підняти з давнього тління,* дає себе до хреста прибити, і в гробі
покласти.* Жінки мироносиці його з сльозами шукали* і, ридаючи, казали: Горе
нам, Спасе всіх!* Як то ти зводив себе в гробі покласти?* Ти ж добровільно
поклався, як же тебе викрадено?* Як тебе перенесено? Яке ж то місце скрило твоє
життєдайне тіло?* Але, як ти нам обіцяв, Владико,* появися й утихомир наше
гірке ридання.* Коли ж вони ридали, ангел до них промовив:* Перестаньте плакати
і благовістіть апостолам, що Господь воскрес,* даючи світові очищення і велику
милість.
Стих:
Домові твоєму, Господи,* належить
святість на довгі літа.
Добровільно
розп’ятий, Христе,* твоїм погребенням ти полонив смерть* і третього дня воскрес,
як Бог у славі,* даючи світові безконечне життя і велику милість.
Слава: (г. 6)
Розтративши багатство батьківського дару,* з нерозумним скотом паслися ми,
окаянні,* і, бажаючи його корму, марніли з голоду ненаситного.* Але
повернувшись до милосердного Батька,* кличемо зі сльозами: Прийми як наймитів
нас,* що припадаємо до твого чоловіколюб’я, і спаси нас.
І
нині:
Христос Господь, мій Творець і Спаситель, Пречиста,* вийшов з твого лона і в
мене зодягнувся,* визволивши Адама з первісного прокляття.* Тому тобі,
Пречйста, як Богоматері й Діві,* невгомонно співаємо з ангелом:* Радуйся!
Справді, радуйся, Владарко,* Провіднице і Покрове та й спасіння душ наших.
Тропарі
(г. 6) Ангельські сили на
гробі твоїм,* і сторожі омертвіли;* Марія ж стояла при гробі,* шукаючи
пречистого тіла твого.* Полонив ти ад і, не переможений від нього,* зустрів ти
Діву, даруючи життя.* Воскреслий з мертвих, Господи, слава тобі!
Слава
і нині:
Ти, що благословенною назвав свою Матір,* добровільно прийшов на страждання* і
засяяв на хресті, бажаючи віднайти Адама,* і до ангелів промовив: Радійте зі
мною,* бо знайшлася загублена драхма!* Все мудро ти упорядив, Боже наш, — слава
тобі!