Утреня (17 лютого
2013 року Божого о 8:00); Неділя про Закхея; Глас 4; посвяття Стрітення
Господнього; преподобного Ісидора Пилусіотського.
Тропарі
Тропар: (г. 4) Світлу про воскресіння розповідь від ангела почувши* і
від прадідного засуду звільнившись,* Господні учениці, радіючи, казали
апостолам:* Здолана смерть, воскрес Христос Бог,* що дає світові велику
милість. (2 р.)
Слава: (г. 1)
Пустинним жителем, ангелом у тілі й чудотворцем* показався ти, богоносний отче
наш Ісидоре. * Постом, чуванням і молитвою небесні
дарування прийнявши,* ти зціляєш не дужих і душі тих, що з вірою до тебе
прибігають.* Слава тому, хто дав тобі силу!* Слава тому, хто тебе завінчав!*
Слава тому, хто через тебе подає всім оздоровлення!
І
нині:
(г. 4) Радуйся,
благодатна Богородице Діво,* бо з тебе засяяло Сонце правди – Христос Бог наш,*
який просвічує тих, що в темряві.* Веселися і ти, старче праведний,* прийнявши
на свої руки Спасителя душ наших,* що дарує нам воскресіння.
Катизма 2. Псалом 9.
Хвалитиму Тебе, Господи, усім серцем
моїм,* розповім про всі Твої чудеса
Я буду радіти й веселитися Тобою,* -
співатиму імені Твоєму, Всевишній.
Бо вороги мої назад повернулись,*
спіткнулися, зникли перед лицем Твоїм.
Бо Ти Розсудив мій суд і мою справу,*
Ти возсів на престолі – Суддя найсправедливіший.
Сідальний 1
Мироносиці,
поглянувши на вхід до гробу,* і неспроможні знести ангельського сяйва,*
дивилися з тремтінням, промовляючи:* Чи не вкрадено, бува, того, що відкрив рай
розбійникові?* Чи не встав той, що перед страстями заповів учням воскресіння?*
Воістину воскрес Христос,* що дав тим, що були в аді, життя і воскресіння!
Слава і
нині:
Тебе, Богородице, величаємо, співаючи:* Ти гора, від якої несказанно відколовся
камінь* і знищив адські брами.
Катизма 3. Псалом 17.
Возлюблю Тебе, Господи, кріпосте моя!*
Господи, моє пристановище, моя твердине, мій визволителю,* мій Боже, моя скеле,
що до неї прибігаю.
Ти мій щит,* ріг спасіння мого, мій
захисте!
Прославляючи, призиватиму Господи* - і
від ворогів моїх спасуся.
хвилі смерти мене оточили* і погибельні
потоки мене налякали
Сідальний 2
(подібний:
Здивувався Йосиф)
Твоїм добровільним,* Спасе, рішенням ти перетерпів хрест;* смертні ж люди в
новім поклали гробі тебе,* що словом створив сторони світу.* Тому зв'язано було
смерть,* несамовитого міцно полонено,* і всі, що в аді, окликами привітали
життєдайне твоє воскресіння:* Христос воскрес* і життєдавцем перебуває навіки!
Слава і
нині:
(самоподібний) Здивувався Йосиф,*
бачивши надприродне, і в дусі добачав:* Немов дощ на руні в твоїм, Богородице,*
безсімейнім зачатті,* і кущ вогнем неопалимий, і жезл Арона розквітлий.*
Свідчивши це, Обручник твій і охоронець кликав до священиків:* Діва народжує і
по родинах далі Дівою зостається.
Іпакой:
Мироносиці,
які довідалися про твоє, Христе, преславне воскресіння,* поспішно оповістили
апостолам,* що ти воскрес, як Бог,* подавши світові велику мйлість.
Степенна пісня
Від
юности моєї вельми воюють зі мною пристрасті,* але ти сам, Спасе мій, захорони
мене і спаси.
Ненависники
Сіону, ви будете засоромлені Господом,* бо як трава від вогню всохнете.
Слава і
нині:
Кожна душа живиться Святим Духом і чистотою пишається,* і таінственно
просвітлюється єдністю Святої Тройці.
Прокімен: Псалом 43
Воскресни, Господи, поможи нам, і визволь
нас імени твого ради.
Стих: Боже, нашими вухами
ми чули і батьки наші оповіли нам.
Канон
Ірмос
1:
Моря Червоного глибину сухими стопами давній Ізраїль перейшов,* і, навхрест
складеними Мойсеевими руками, Амаликову силу в пустині переміг.
Ірмос
3:
Веселиться тобою Церква твоя, Христе, взиваючи:* Ти моя сила, Господи, і
пристановище, і твердиня!
Ірмос
4:
Піднесеного тебе, Сонце правди, бачивши на хресті, Церква на місці своїм
зупинилася, достойно взиваючи:* Слава силі твоїй, Господи!
Ірмос
5:
Ти, Господи, світло моє, прийшов у світ, світло святе,* визволяючи з темного
незнання тих, що з вірою прославляють тебе.
Ірмос
6.
Я жертву з хвалою принесу тобі, Господи! — виголошує Церква,* - від ідольської
крови очистившись кров'ю, що ради милосердя з боку твого випливла.
Ірмос
7:
В печі перській Авраамові юнаки, любов'ю побожности запалені більше, ніж
полум'ям, взивали:* Благословенний ти в храмі слави твоєї, Господи!
Ірмос 8: Руки розпростер
Даниїл і пащі левам у ямі затулив.* Вогненну ж силу загасили чеснотами опоясані
юнаки, любителі побожности, взиваючи:* Всі створіння Господні, благословіть
Господа!
Пісня 9
Ірмос: Камінь
нерукосічний від тебе, Діво, з ненарушеної гори,* відколовся наріжний —
Христос, що з'єднав різні природи.* З цього радіючи, тебе, Богородице,
величаємо.
Стих: Слава, Господи, святому воскресінню твоєму.
Цілого
ти прийняв мене, Боже мій, тож суцільно я в єднанні з тобою незлитно;* в усю
повноту ти дав мені спасіння твоєю страстю, яку ти витерпів на хресті в тілі,*
задля великої сердечної доброти.
Стих: Слава, Господи, святому воскресінню твоєму.
Ти,
Христе, спас із смертного тління праотців.* Бувши покладеним мертвим у гробі,*
ти дав життю розквіт, мертвих воскресив, людську природу вивів на світло* і в
божественне приодяг нетління.* Тому й завжди величаємо тебе, як джерело світла.
Слава і
нині:
Усі ми вірні поклоняємось Одності божественної Істоти,* але Тройці Осіб
рівносильній, рівночасній, у незлитих Особах;* її нині, почитаючи, величаємо.
Світильний
У
життєдайнім гробі бачимо присутніх мужів у блискучих ризах, сяючих красою,* а й
мироносиць пониклих до землі.* Тож, переконавшись у воскресінні небесного
Владики,* прийдім з Петром до гробу життя і, здивувавшись з того, що сталося,*
триваймо в огляданні Христа.
Слава і нині: Натхнений Духом
Старець,* з’явившись у храмі,* прийняв на руки Владику за кону, виголошуючи:*
Нині звільни мене від узів тілесних,* як сказав ти, з миром,* бо побачив я
очима об’явлення народам і спасіння Ізраїля.
Стихири на
псалмі похвальнім
Стих: Щоб суд
написаний над ними вчинити.* Це слава всіх його преподобних.
Всесильний
Господи,* що перетерпів хрест і смерть, і воскрес із мертвих!* Славимо твоє
воскресіння.
Стих: Хваліте Бога у
святині його,* хваліте його у твердині сили його.
Хрестом
твоїм, Христе,* визволив ти нас від давнього прокляття* і твоєю смертю здолав
диявола, що нашу природу гнобить,* а воскресінням твоїм усіх сповнив радости.*
Тому й співаємо тобі:* Воскреслий з мертвих, Господи, - слава тобі!
Стих: Хваліте його за
його подвиги великі,* хваліте його в його величі безмежній.
Хрестом
твоїм, Христе Спасе,* наведи нас на твою істину і визволь нас з сітей ворожих.*
Воскреслий з мертвих, піднеси нас, що впали в гріх,* простягни руку твою,
чоловіколюбний Господи,* молитвами святих твоїх.
Стих: Хваліте його
звуком рогу,* хваліте його на гáрфі й на гуслах.
Єдинородний
Сину Божий!* Ти не розлучився від лона твого Отця,* прийшовши з-за
чоловіколюб'я на землю.* Ставши незмінно людиною,* ти хрест і смерть перетерпів
тілом, безстрасний божеством,* а воскреснувши з мертвих, безсмертя дав людському
родові,* як єдиний всесильний.
Стих: Хваліте його на
бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.
(г. 6,
подібний: Третього дня) Прийми - каже – на руки, Симеоне,* Сотворителя
вселенної.* Піднеси, Старче, Христа,* що його безсімейно породила Дівиця,* на
радість нашого роду.
Стих: Хваліте його на
дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай
хвалить Господа.
Зійшовшись, вірні,* оспівуймо Творця закону
й Бога,* перед яким тремтить безліч ангелів* - єдиного Доброчинця й Законодавця,*
на спасіння душ наших.
Стих:
Нині відпускаєш слугу твого, Владико,*
за твоїм словом, у мирі.
Нині відпускаєш слугу твого, Владико, за
твоїм словом, у мирі.* Бо побачили очі мої спасіння твоє,* що приготував ти
перед усіма народами; світло на просвіту поганам,* і славу люду твого, Ізраїля.
Стих:
Світло на просвіту поганам* і славу люду
твого, Ізраїля.
(г. 7)
Як світло на просвіту поганам, прийшов ти, Спасе наш,* з неба на землю,
появився з Діви* і спочив в обіймах праведного Симеона.* Належало бо тобі,
Життєдавче всіх,* дати себе пізнати Старцеві,* бо ти, що маєш велику милість,*
прийшов відпустити його, за твоїм словом.
Слава: (г. 4) Було
рано- вранці, коли жінки прийшли до твого гробу, Христе,* та тіла, що його
шукали, не знайшли.* І коли вони дивувались, приступили в блискучих ризах юнаки
й мовили:* Чому живого між мертвими шукаєте?* Воскрес, як і прорік був.* Чому
не згадаєте його слова?* Тож увірувавши, благовістили те, що бачили,* але
благовість їхня видалась учням неправдивою,* бо такі ще були вони прибиті.*
Петро ж побіг і побачив * та й прославив твої на собі чудеса.
І нині: (г.2) Преблагословéнна ти, Богородице Дíво,* бо Воплóчений з тебе
полонив ад,* покликав Адáма, усунув прокляття,* визволив Єву, переміг смерть, і
ми ожили.* Тому, співаючи, кличемо:* Благословенний Христóс Бог наш,* що на це
звóлив, - слава тобі.