Вечірня
(9 лютого 2012 року Божого о 17:00);
36 неділя
по П’ятидесятниці; Глас 3; святого преподобного
Євфрема Сиріна.
Стихири на «Господи, взиваю я»
Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.
Твоїм хрестом, Христе Спасе,* смертну владу
зруйновано й диявольські підступи знищено,* а рід людський, спасаючись вірою,*
повсякчасно тебе прославляє.
Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.
Воскресінням твоїм, Господи,* все
просвітилось, і рай знову відчинився,* а все творіння, вихваляючи тебе,* завжди
пісню тобі приносить.
Стих: 3 глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.
Славлю Отця, і Сина силу,* і владу Святого
Духа вихваляю:* неподільне Божество, Тройцю єдиносущну,* яка царює повіки.
Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.
Хресту твоєму чесному поклоняємось,
Христе,* і воскресіння твоє оспівуємо і славимо,* бо твоєю раною ми всі
зцілилися.
Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться,
Господи. Та в тебе є прощення.
Оспівуємо Спаса
воплоченого з Діви,* бо заради нас він розп'явся* і на третій день воскрес,*
виявляючи нам велику милість.
Стих: Задля íмени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на
слово твоє; надіється душа моя на Господа.
Зійшовши, Христос благовістив тим, що були
в аді, кажучи:* Кріпіться, сьогодні я переміг!* Я -воскресіння. Я виведу вас,*
розломивши брами смерти.
Стих: Від ранньої сторожі до ночі,* від ранньої сторожі нехай уповає
Ізраїль на Господа.
Ми, що недостойно стоїмо в пречистім твоїм
храмі, Христе Боже,* заносимо до тебе вечірню пісню,* з глибин душі взиваючи:*
Ти, що просвітив світ твоїм після трьох днів воскресінням,* визволь,
Чоловіколюбче, твоїх людей з рук ворогів твоїх.
Стих: Бо в Господа милість і відкуплений велике в нього;* він визволить
Ізрáїля від усього беззаконня його.
(г. 1,
подібний: Небесних хорів) Настала, богоснийний,* ясніша від сонця пам’ять твоя,*
що опромінює тих, які з вірою до тебе приходять,* наповнює запахом безсмертя* і
виточує душам ізцілення, Євфреме,*
молільнику за душі наші.
Стих: Хвалíте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!
Чудотворче
Єфреме* Вудилами стриманости переміг
ти тілесні пристрасні почування* і появив на землі ревність безтілесних,*
підкоривши духові всі тілесні прагнення.* Перебуваючи нині в небесних оселях,*
молися за душі наші.
Стих: Велике бо до нас його милосердя,* і вíрність Господа повíки.
Блаженний
Єфреме! Ти поклав за основу чеснот*
зречення з похітливости давнього чоловіка* і направду зодягнувся у Христа.*
Тому й засоромив ти, Преподобний, багато ворожих наступів,* ставши начальником
ченців;* моли його, щоб спастися душам нашим.
Слава: (г. 1)
Безліч монахів вшановує тебе, отче наш Єфреме,*
як свого наставника;* твоєю бо стежкою ми справді навчилися праведно ходити.*
Блаженний ти, що трудився для Христа* і посоромив ворожу силу,* ангелів
співбесіднику, преподобних і праведних співучаснику!* Молися з ними Господеві,*
щоб помилував душі наші.
І нині: (догмат г. 3) Як нам не
дивуватися, Всечесна, твоєму богочоловічому родженню?* Бо ти, Всенепорбчна, не
знавши мужа,* породила тілесно без батька сина,* зродженого в вічності від Отця
без матері,* що не зазнав ніякої зміни чи змішання, чи розділу,* але в цілості
зберіг прикмети обох природ.* Тому Мати-Діво, Владичице, моли його,* щоб спас
душі тих, що православно визнають тебе, як Богородицю.
Стихири на стиховні
Твоєю страстю, Христе, ти затемнив сонце,*
а світлом твого воскресіння ти все просвітив, що існує.* Тож прийми нашу
вечірню пісню, Чоловіколюбче.
Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.
Господи, твоє животворне воскресіння
просвітило всю вселенну * і піднесло твоє зотліле творіння.* Тому, визволившись
від Адамового прокляття, кличемо:* Всесильний Господи, — слава тобі!
Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не
захитається.
Бувши незмінним Богом,* страждаючи тілом,
ти змінився.* Але твоє створіння не могло дивитися на тебе розп'ятого,* з
острахом схилилось і, стогнучи, оспівувало твоє довготерпіння.* А ти, зійшовши
в ад, по трьох днях воскрес,* даруючи світові життя і велику милість.
Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість
на довгі літа.
Щоб рід наш спасти від смерти, ти, Христе,
витерпів смерть* і, воскреснувши по трьох днях із мертвих,* разом з собою
воскресив тих, що пізнали в тобі Бога.* Ти просвітив світ, Господи, -слава тобі.
Слава і нині: Безсіменно, з волі
Отця, від божественного Духа* зачала ти Божого Сина,* який відвічно був від
Отця без матері,* а задля нас від тебе без батька стався;* його ти тілом
породила, і як дитину молоком кормила.* Тому не переставай молитися,* щоб наші
душі визволились від усяких бід.
Тропарі
(г. 3) Нехай веселяться
небесні, нехай радуються земляни,* бо показав владу рукою своєю Господь.* Він
смертю смерть подолав,* первістком з-поміж мертвих став,* визволив нас із
глибин аду,* і подав світові велику милість.
Слава: (г. 1)
Пустинним жителем, ангелом у тілі й чудотворцем* показався ти, богоносний отче
наш Єфреме. * Постом, чуванням і молитвою
небесні дарування прийнявши,* ти зціляєш не дужих і душі тих, що з вірою до
тебе прибігають.* Слава тому, хто дав тобі силу!* Слава тому, хто тебе
завінчав!* Слава тому, хто через тебе подає всім оздоровлення!
І
нині: Коли Гавриїл звістив тобі, Діво: Радуйся!* — то з цим
голосом прийняв тіло Владика в тобі, святім кивоті,* як мовив праведний Давид,*
і ти з’явилася просторішою небес, носивши Творця свого.* Слава тому, що
поселився в тобі!* Слава тому, що вийшов з тебе!* Слава тому, що визволив нас
народженням твоїм!