Вечірня
(6 квітня 2013 року Божого о 18:00); Хрестопоклонна
неділя; Глас 3; Благовіщення Пресвятої Владичиці нашої Богородиці.
Стихири на «Господи, взиваю я»
Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.
Твоїм
хрестом, Христе Спасе,* смертну владу зруйновано й диявольські підступи
знищено,* а рід людський, спасаючись вірою,* повсякчасно тебе прославляє.
Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.
Воскресінням
твоїм, Господи,* все просвітилось, і рай знову відчинився,* а все творіння,
вихваляючи тебе,* завжди пісню тобі приносить.
Стих: 3 глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.
Славлю
Отця, і Сина силу,* і владу Святого Духа вихваляю:* неподільне Божество, Тройцю
єдиносущну,* яка царює повіки.
Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.
(г. 5, подібний: Радуйся) Просвіти, Хресте
Господній,* яснопромінними зблисками своєї благодаті,* серця тих, що тебе
почитають* і богоприємною любов’ю приймають тебе, надіє світу.* Тобою витерто
сльози смутку* і ми визволились із смертної пастки* й осягнули безнастанну
радість.* Тому покажи величність своєї красоти* і дай нагороду за стриманість
твоїм слугам,* що вірно випрошують твого великого заступництва і щедрого
милосердя.
Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться,
Господи. Та в тебе є прощення.
Радуйся, живоносний
Хресте,* Церкви чудовий раю,* дерево нетління,* що зростило нам насолоду вічної
слави!* Ти проганяєш бісівські полчища,* й ангельські радіють хори,* громади ж
вірних празникують.* Непереможна зброє,* кріпосте незрушна, похвало
священиків!* Дай і нам нині
діждатись Христових страстей і великого милосердя.
Стих: Задля íмени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на
слово твоє; надіється душа моя на Господа.
Прийдіть,
наші прародичі,* що через злобу чоловіковбивці упали з висот,* за гірку
насолоду, скуштувавши колись овочу з дерева.* Ось виходить воістину всечесне
дерево!* Прийшовши отже до нього,* з радістю цілуйте і закличте до нього з
вірою:* Ти, Хресте прецінний, наш захисте!* Ти, дерево Богом благословенне,
саде небесний!* З твого плоду вкусивши, ми доступились нетління первісного
раю,* прийнявши упевнено і його велику милість.
Стих: Від ранньої сторожі до ночі,* від ранньої сторожі нехай уповає
Ізраїль на Господа.
(г. 6, подібний: Поклавши всю надію)
Задум споконвічний відкриваючи,* Гавриїл став перед тобою, Діво,* і вітаючи
тебе, сповістив:* Радуйся, земле незасіяна!* Радуйся, неопалима купино!*
Радуйся, глибино недоглядна!* Радуйся, мосте, що на небо переводиш!* Радуйся
драбино висока, яку бачив Яків!* Радуйся, божественний посуде манни!* Радуйся,
звільнення з прокляття!* Радуйся, Адамове визволення,* бо Господь з тобою!
Стих: Бо в Господа милість і відкуплений велике в нього;* він визволить
Ізрáїля від усього беззаконня його.
Ти
з’явився мені як людина* - каже непорочна Діва до Архистратига.* І як же ти
звіщаєш слова надлюдські?* Ти бо сказав, що Бог зі мною і поселиться в моїм
лоні.* Скажи мені: Як стану я аж таким просторим приміщенням* і осідком
святости понад херувимів?* Не перехитри мене оманою,* бо я не пізнала любощів,
ані не знаю подружжя.* Як же ж тоді я народжу дитятко?
Стих: Хвалíте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!
Коли
Бог хоче, то зміняється і лад природи* - каже Безтілесний* - і стається щось
надлюдське.* Тож віруй моєму слову істини, всесвята Пренепорочна!* А вона
відповіла: Нехай станеться мені за твоїм словом,* і породжу Безтілесного,* що
прийме від мене тіло,* щоб цим з’єднанням він, як єдиний Сильний,* привів
людину до первісного достоїнства.
Стих: Велике бо до нас його милосердя,* і вíрність Господа повíки.
(г. 6,
самоглисний) Шостого місяця посланий був архистратиг
Гавриїл до тебе, Діво Чиста,* щоб сповістити тобі слово спасіння.* Воднораз же
й привітати тебе:* Радуйся, благодатна, Господь з тобою!* Ти породиш
споконвічного Отцевого Сина.* Він спасе людей своїх від їхніх гріхів.
Слава: (г. 3)
Христе, Боже наш, ти добровільне прийняв розп’яття* ради загального воскресіння
людського роду* І хресною тростиною, обагривши свої пальці червоною кров’ю,*
зволив любови до людей по-царському підписати нам прощення.* Не погордуй нами,
бідолашними, що знову від тебе віддалились,* але змилуйся, єдиний
Довготерпеливий, над недолею твоїх людей.* Встань і подолай тих, що на нас
напосідаються,* бо ти все могутній.
І
нині: (г. 6) Посланий був з неба архангел Гавриїл*
благовістити Діві про зачаття.* Коли він прибув до Назарету, міркував собі,
подивляючи чудо:* Як же це народиться з Діви Бог неосяжний?* Той, хто має за
престол небо, і за підніжок землю,* як він вміститься в лоні Діви?* Той, на
кого шестикрилі і многоокі не можуть споглядати,* на одне слово зволив прийняти
з неї тіло!* Це ж справжній Бог Слово!* Чому ж я стою і не кажу Діві:* Радуйся,
благодатна, Господь з тобою!* Радуйся, чиста Діво; радуйся, Дівице непорочна!*
Радуйся, Мати Життя, благословенний плід твого лона!
Читання:
6 читань Благовіщенню. (дивись в книгу паремій)
Сихири на
Литії
(г. 1) В шостий
місяць посланий був архистратиг до Тебе,* Діви чистої,* сповістити Тобі слово
спасіння,* разом же і взивати до Тебе:* радуйся, обрадувана, Господь з Тобою;*
народиш Сина превічного від Отця,* і спасе людей Своїх від гріхів їхніх.
В шостий місяць посланий був з небес архангел Гавриїл*
у град Галилейський Назарет* принести Діві радість Благовіщення;* і, прийшовши
до Неї, промовив, взиваючи:* радуйся, благодатна, Господь з Тобою;* радуйся,
вмістилище невмістимого Божества,* бо Того, Кого небеса не вміщають,* утроба
Твоя вмістила, Благословенна;* радуйся, чесне Адама покликання* і Євине
визволення,* і радість світу, і веселість роду нашого.
Архангел
Гавриїл посланий був від Бога з неба* до чистої Діви в місто галилейське
Назарет,* щоб благовістити їй незвичайний спосіб зачаття.* Посланий був слуга
безтілесний* до духовного Міста і в духовну Браму,* щоб сповістити , прихід
Владики;* посланий був небесний воїн до одуховленої славної Палати,* щоб незаймане
приміщення Творцеві приготувати.* Прийшовши, каже до неї: Радуйся, вівтарю
вогненний,* славніший від отого чотириликого!* Радуйся, престоле Царя
небесного!* Радуйся, горо неторканна!* Радуйся, захисте всечесний,* в тобі бо
тілесно поселилась вся повнота Божества* - благоволінням споконвічного Отця та
співдіянням Всесвятого Духа!* Радуйся, Благодатна, Господь з тобою!
(чесному хресту
Господньому, г. 4) Гучними піснями* звеличуймо чесний хрест*
і, цілуючи, до нього кличмо:* Хресте прецінний,* освяти наші душі й тіла* своєю
силою,* і збережи непошкодженими* від усяких ворожих зазіхань* тих, що тобі
благочесно кланяються!
Приступіть
і зачерпніть* невичерпної води,* пролитої благодаттю хреста!* Бо бачимо джерело
дарувань* - виставлене святе дерево,* напоєне кров’ю* і водою Владики всіх,* що
добровільно на нього вознісся* і підніс землян.
Хресте
преславний!* Ти - Церкви твердиня,* володарів могутність, сила християн,*
чернецтва похвала й спасіння!* Тому нині поклоняємось тобі* і серцем та душею
просвічуємось * божественною благодаттю Розп’ятого на тобі,* що знівечив владу
обманця* і знищив прокляття.
Слава:
(г. 5) Побачивши тебе,
сотворителя та будівничого всіх* нагого висячого
на хресті* всяка тварь зі страхом і риданням змінилася:* Сонце затьмарилося,
земля затряслася,* каміння порозпадалося; завіса храму роздерлася,* мертві
встали із гробів, ангельські сили застрахалися взиваючи:* творяться чудеса,*
суддя судиться та хоче страждати за спасіння та оновлення світу.
І
нині: (г. 2)
Гавриїл* благовістить нині Благодатній:* Радуйся, Мати Діво, що мужа не знала!*
Не дивуйся незвичайній моїй появі і не страхайся, бо я архангел.* Колись змій
обманув Єву, а я нині благовістую тобі радість,* бо ти, Пречиста, не зазнаєш
тлінности і породиш Господа.
Стихири на
стиховні
Твоєю
страстю, Христе, ти затемнив сонце,* а світлом твого воскресіння ти все
просвітив, що існує.* Тож прийми нашу вечірню пісню, Чоловіколюбче.
Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.
Господи,
твоє животворне воскресіння просвітило всю вселенну * і піднесло твоє зотліле
творіння.* Тому, визволившись від Адамового прокляття, кличемо:* Всесильний
Господи, — слава тобі!
Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не
захитається.
Бувши
незмінним Богом,* страждаючи тілом, ти змінився.* Але твоє створіння не могло
дивитися на тебе розп'ятого,* з острахом схилилось і, стогнучи, оспівувало твоє
довготерпіння.* А ти, зійшовши в ад, по трьох днях воскрес,* даруючи світові
життя і велику милість.
Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість
на довгі літа.
Щоб
рід наш спасти від смерти, ти, Христе, витерпів смерть* і, воскреснувши по
трьох днях із мертвих,* разом з собою воскресив тих, що пізнали в тобі Бога.*
Ти просвітив світ, Господи, -слава тобі.
Слава: (г. 4) Ти, Господи, допоміг смиренному Давидові*
перемогтй чужйнця-приблуду;* тож і святій Церкві нашій допоможй* і здолай
зброєю хреста ворогів наших.* Покажй, Добросердий, колишні свої для нас
милості,* щоб направду зрозуміли ми, що ти - Бог наш.* Надіючись на тебе,
перемагаємо* і сердечно благаємо твою Пречисту Матір,* щоб було нам дано велику
милість.
І
нині: Сьогодні радість благовіщення, звеличення дівства:*
низи з висотами з’єднуються,* Адам обновляється і з первісної журби
визволяється Єва,* а тінь нашого єства, сприйняттям і злукою з Божеством, стає
церквою Божою.* О, таїнство! Незнаний досі спосіб приниження,* невимовне
багатство доброти!* Ангел слугує чудові, дівиче лоно приймає Сина!* Дух Святий
додолу посилається,* Отець згори благословить і заспільною ухвалою настає
зміна.* У ній і нею ми спаслися,* тож до Діви з Гавриїлом закличмо:* Радуйся
благодатна!* З тебе наше спасіння - Христос Бог наш.* Він, прийнявши від нас
природу, тебе підніс до себе,* тож моли його, щоб спаслися душі наші.
Тропарі
(г. 4) Днесь
спасення нашого начало * і від віку таїнства явління. * Син Божий сином Діви
стається * і Гавриїл благодать благовістує. * Тому й ми з ним до Богородиці
закличмо: * Радуйся, Благодатна, Господь з Тобою. (2 р.)
(г.1) Спаси,
Господи, людей Твоїх * і благослови насліддя Твоє, * перемоги благовірному народові
на супротивників даруй * і хрестом Твоїм * охорони люд Твій.