Передшеосвячених Дарів (10 квітня 2013 року Божого о 8:00) середа четвертого тижня Великого Посту; святого преподобного Марка,
єпископа Аретусійського, і Кирила диякона, та інших, що постраждали від
мучителя Юліяна.
Стихири на «Господи, взиваю я»
Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.
(г. 4,
самогласний) Піст
- джерело добрих діл, нині дійшов до своєї
половини.* В минулих днях він приніс нам задоволення* і вказав користь на майбутнє,* бо зусилля в доброму посилює побожність.* Тому-то до Христа, подателя
всіх дібр, радісно взиваємо:*
"Ти, що ради нас постив і розп'яття витерпів,* сподоби нас неосудно стати учасниками божественно
твоєї Пасхи,* щоб у мирі живучи,
славили ми тебе з Отцем і Духом."
Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.
(г. 5) Виконавці добрих
учинків, очікуючи нагороди,* не чваняться цим на торговицях і на роздоріжжях,*
але зберігають це у своїм серці.* А
той, хто бачить таємне, нагороджує нас за стриманість.*
Тому проводьмо цей піст не з понуреним обличчям,* але радісно в оселях душ наших молімся, безупинно
взиваючи:* "Отче наш, що єси на
небесах,* не введи нас у спокусу, молимося,* але визволи нас від
лукавого".
Стих: 3 глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.
(г. 5, Мученича) ): Задля ненаситної душевної любові* ви, святі мученики, не відреклися Христа.* Витерпівши різнорідні
рани і страждання,* ви перемогли зухвалість мучителів,*
зберігши ж несхитну й ненарушну віру, на
небо переставилися.* Тому, мавши довір'я до нього, просіть,* щоб дав нам велику
милість.
Стих: Нехай будуть твої вуха
уважні,* до голосу благання мого.
(г. 2,
подібний: Преславні мученики) Обмиймо нині наші душі водою посту* і приступім до животворного
хреста Господнього.* З вірою поклонімся йому,* і зачерпнемо божественне просвічення,* та знайдемо сьогодні*
вічне спасіння,* мир і велику милість.
Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться,
Господи. Та в тебе є прощення.
Хресте пресвятий - похвало апостолів,* тебе
оточують господьства, сили й ангели.* Спасай
тих, що тобі поклоняються,* від усякої немочі,* і дозволь час свято
зверстати шлях божественного посту* і
дочекатися світлого воскресіння,* яким ми спасаємось.
Стих: Задля íмени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на
слово твоє; надіється душа моя на Господа.
(г. 7) Сьогодні
хрестові Господньому поклоняємось і кличемо:* "Радуйся
дерево життя,* що зруйнувало пекельне царство!* Радуйся, втіхо світу, бо ти знищив тлінність!* Радуйся, бо твоєю силою
проганяються демони!* Радуйся, вірних підпоро, зброє непереможна!"* Молимося: "Захорони й освяти
тих, що цілують тебе".
Стих: Від ранньої сторожі до ночі,* від ранньої сторожі нехай
уповає Ізраїль на Господа.
г. 4, подібнии: Як
хороброго): Священним помазанням* і мученицькою
кров’ю* славні Священномученики* наблизилися до Бога,* як квіти природи,
красота духовна,* вершина премудрости* і праведности богослов’я,* правило віри,
гармонійний провід* і Церкви окраса.
Стих: Бо в Господа милість і відкуплений велике в нього;* він визволить
Ізрáїля від усього беззаконня його.
Страдників
славу* і мучеників величання підтримуючи, ви, богомудрі, запевнили собі
незламну відвагу* на різні муки:* кайдайни й темниці,* наготу й в’язниці* та
люті морози,* врешті ж на рани* і на смерть, Священномученики.
Стих: Хвалíте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!
Приносячи,
Всесильні,* Владиці Христові* священнослужіння й непорочну жертву,* ви, як
страдники, принесли йому досконалі всепалення блаженні священноначальники.* Моліть
його, щоб визволив від тлінности і бід
тих,* що з вірою звершують* всечесну пам’ять вашу.
Стих: Велике бо до нас його милосердя,* і вíрність Господа повíки.
(г.
4)
Бувши стовпами Церкви Христової,*
ви, як рідні брати, Священномученики,* хоробро зруйнували стіни невірства,*
тим-то перед смертю ви розігнали єретицьку бурю* і молитесь за душі наші.
Слава і нині: (г. 8) Сьогодні істинно недосяжний Господь, стає мені доступний.* Він терпить страсті,
звільняючи мене від страждань.* Того, хто дає зір сліпим опльовують беззаконні
уста.*; Він дає свої плечі на бичування, щоб спасти полонених.* Пречиста Діва й
Мати, бачивши його на хресті, з болем кликала: "Горе мені, дитино моя! Що ти таке вчинив?* Ти, що перевищуєш
всіх людей красою,* стаєш позбаленим життя - без виду й краси.* Горе мені, світло моїх очей, не можу дивитись на тебе
померлого.* Душа моя поранена і
страшний меч болю проймає моє серце.* Оспівую страждання твої,
покланяюся милосердю твоєму.* Довготерпеливий, слава тобі!"
Прокімен 1
(г. 4) Благословен
Господь, Бог Ізраїля,* що творить чудеса — єдиний. (Пс. 71,18)
Стих: Боже, твій розсуд дай цареві, синові
царя твою справедливість. (Пс. 71,1)
З книги Буття читання: 9,18-10,1
Прокімен 2
(г. 4)
Мені
добре* близько Бога бути. (Пс. 72,28)
Стих: Справді
добрий Бог для правих. (Пс. 72,1)
З книги Приповідок читання:
12,
23-13, 9