Ієрей поверх ряси одягає епітрахиль і фелон, а диякон стихар і орар. Завіса відслонюється, але святі двері остаються зачинені. Ієрей з дияконом стають перед іконостасом при намісній іконі Спасителя. Поклоняються обидва, а тоді починає:
Диякон: Благослови владико
Ієрей: Благословéнний Бог наш зáвжди, нині і повсякчáс, і на вíки вíчні.
Лик: Амíнь. Слáва тобí, Бóже наш, слáва тобí.
Цáрю небéсний, утішителю, Дýше íстини, * що всюди єси і все наповняєш,* скáрбе дібр і життя подáтелю,* прийди і вселися в нас,* і очисти нас від усякої сквéрни,* і спаси, Благий, дýші нáші.
(у великодньому часі замість Царю небесний співає ієрей із ликом напереміну тропар Пасхи: Христос Воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що у гробах, життя дарував…3 рази)
Святий Бóже, святий Крíпкий, святий Безсмéртний, помилуй нас (3 р.).
Слáва Отцю, і Сину, і Святóму Дýхові,* і нині і повсякчáс, і на вíки вíчні. Амíнь.
Пресвятá Трóйце, помйлуй нас;* Гóсподи, очисти гріхи нáші;* Владико, прости беззакóння нáші;* Святий, завітáй і зціли нéмочі нáші íмени твогó рáди.
Гóсподи, помилуй (3 р.).
Слáва Отцю, і Сину, і Святóму Дýхові:*
I нині і повсякчáс, і на вíки вíчні. Амíнь.
Отче наш, що єси на небесáх,* нехáй святиться ім’я твоє,* нехáй прийде цáрство твоє,* нехáй бýде вóля твоя, як на нéбі, так і на землí.* Хліб наш насýщний дай нам сьогóдні,* і прости нам провини нáші,* як і ми прощáємо винувáтцям нáшим,* і не введи нас у спокýсу,* алé визволи нас від лукáвого.
Ієрей: Бо твоє є цáрство, і сила, і слáва, Отця, і Сина, і Святóго Дýха, нині і повсякчáс, і на вíки вíчні.
Лик: Амíнь.
Господи, помилуй (12).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Прийдіте, поклонімся цареві нашому – Богу.
Прийдіте, поклонімся Христові, цареві нашому – Богу.
Прийдіте, поклонімся і припадім до самого Господа Ісуса Христа – царя і Бога нашого.
Псалом 142
О, Господи, почуй мою молитву,* у твоїй вірності нахили вухо своє до мольби моєї; вислухай мене в твоїй правді.
І не входь у суд із твоїм слугою,* бо ніхто з живих не виправдається перед тобою.
Бо мою душу гонить ворог, життя моє топче в землю,* він оселює мене в пітьмі, як давно померлих.
Дух мій тривожиться в мені* і серце моє жахається в мені всередині.
Я згадую дні давні,* роздумую над усіма вчинками твоїми і над ділами рук твоїх міркую.
До тебе простягаю мої руки;* моя душа, мов спрагла земля, тебе жадає.
Вислухай мене скоро, Господи, бо знемагає дух мій.* Не крий твого обличчя від мене, щоб я не став, як ті, що сходять у яму.
Дай мені вранці відчути твою милість, бо я на тебе покладаюсь.* Вкажи мені дорогу, якою слід мені ходити, бо до тебе я підношу мою душу.
Спаси мене, Господи, від ворогів моїх * — бо до тебе прибігаю.
Навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.* Нехай твій добрий дух веде мене по рівній землі.
Живи мене, о Господи, íмени твого ради,* у справедливості твоїй виведи з скорботи мою душу.
І в гніві твоєму знищ моїх супротивників.* І вигуби всіх гнобителів душі моєї, бо я твій слуга.
Слава Отцю, і Сину, * і Святому Духові.
І нині, і повсякчас, * і на віки вічні. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже (3).
«Бог – Господь» (Пс. 117)
Лик співає «Бог Господь»... на голос слідуючого тропаря. Стихи, зазвичай, читає ієрей, або диякон. В останній раз, ієрей, або диякон, якщо є, співає до половини, а лик до кінця:
Бог - Господь, і явився нам; благословéн, хто йде в ім’я Господнє.
Стих: Прославляйте Господа, бо він добрий, бо милість його вічна.
Стих: Вони навколо обступили мене, але я ім’ям Господнім переможу їх.
Стих: Я не вмру, а житиму і розказуватиму про діла Господні!
Стих: Камінь, яким знехтували будівничі, став головним на розі. Від Господа це сталось, і дивне воно в очах наших.
У часі Великого Посту замість Бог Господь... лик співає на черговий голос:
Алилýя, Алилýя, Алилýя.
Стих: З ночі лине дух мій до тебе, Боже, бо світло на землі - повеління твої.
Стих: Справедливості навчіться ви, що живете на землі.
Стих: Заздрість охоплює людей ненавчених.
Стих: Упокори їх, Господи, упокори славних землі.
Тоді слідує тропар, глас 4:
Нині вселенна радується, * бо чоловіколюбіє Спасителя явилося, * усіх призиваючи до божественного пристановища, * де болі душ і тіл зціляються; * ради цього призови й мене. Спасе, * пробачивши мої прогрішення. (двічі)
Або цей тропар, глас 2:
Пречистому образові Твоєму поклоняємося, благий, * просячи прощення прогрішень наших, Христе Боже, * бо волею благоволив єси плоттю зійти на хрест, * щоб ізбавити тих, що їх сотворив єси, від неволі ворожої. * Тому благодарственно кличемо Тобі: * Ти радістю сповнив усе, Спасе наш, прийшовши спасти світ. (двічі)
Або цей тропар, глас 6:
Помилуй нас, Господи, помилуй нас;* бо, ніякого одвіту не знаючи,* оцю Тобі молитву як Владиці ми, грішні, приносимо:* Помилуй нас.
Або цей тропар, глас 4:
Ісусе найсолодший,* Ти любов невимовна, що мовив:* «Прийдіть до мене всі труджені і обтяжені і я впокою вас,* і навчіться від мене, бо я лагідний і смиренний серцем»,* сподоби нас віддавати любов за любов,* приносячи Тобі діла достойного виправлення,* творити заповіді Твої* і один одного любити нелицемірно, * молитвами Богородиці, єдиний чоловіколюбне. (двічі)
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Кондак, глас 8:
Непереможний Владарю і Господи,* ада переможцю,* я, врятований від вічної смерти,* похвалу виписую Тобі, творіння і раб твій,* але Ти, що маєш милосердя несказанне,* від усяких бід визволи мене, що взиває:* Ісусе, Сину Божий, помилуй мене.
Величання
Паламар роздає вірним свічки. Святі двері відкриваються і буває величання й винесення ікони, як на утрені. Ієрей, несучи ікону Спаса, урочисто співає величання. Кладе ікону на аналой чи тетрапод поміж крилосами. Далі ієрей, у супроводі диякона зі свічкою, кадить святу ікону з чотирьох сторін. А потім святу трапезу, святилище, іконостас, увесь храм, народ та ще раз ікону, але тільки спереду.
Величаємо Тебе, життєдавче Христе, * бо Ти сподобив нас бути причасниками * щедрот чоловіколюбія Твого.
Стих: Ісповімся Тобі, господи, всім серцем моїм, розповім про всі чуда Твої.
Стих: І нехай уповають на Тебе ті, що знають ім’я Твоє.
Стих: Бажання убогих почув Ти, Господи, готовости серця їх послухало вухо Твоє.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже (тричі)
По Алилуя й повторення величання лик мовчить. Тоді сам ієрей знову співає величання, а опісля вертається святими дверима до святилища. Вірні, якщо бажають, можуть загасити свічки.
Диякон: Будьмо уважні.
Ієрей: Мир всім.
Диякон: Премудрість, будьмо уважні.
Лик співає прокімен, глас 4:
Воскликніте Господеві, вся земля, * співайте ж. імені його, віддайте славу хвалі його (Пс. 65,2).
Стих: Уся земля нехай поклониться Тобі і співає Тобі, нехай же співав імені Твоєму, Всевишній (Пс. 65,4)
Або це, глас той самий
Господи, у світлі лиця Твого підемо,* і в імені Твоїм возрадуємося повіки (Пс. 88).
Стих: Виділи всі кінці землі спасіння Бога нашого
Або це, глас той самий
Повім ім’я Твоє братії моїй,* посеред церкви оспівуватиму Тебе (Пс. 21).
Стих: Молитви мої воздам перед тими, що бояться його.
Диякон: Господу помолімся.
Лик: Господи, помилуй.
Ієрей: Бо Ти святий єси, Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Лик: Амінь.
Тут буває звичайне кадіння перед читанням Євангелія
Диякон: Всяке дихання* нехай хвалить Господа.
І лик повторює на глас 4:
Всяке дихання* нехай хвалить Господа.
Стих: Хваліте Бога у святинях його
Стих: Хваліте його у тверді сили його.
Диякон: Щоб сподобилися ми слухання святого євангелія, Господа Бога молім.
Лик: Господи, помилуй (3).
Диякон: Премудрість, прості, вислухаймо святого євангелія.
Ієрей:Мир всім.
Лик: І духові Твоєму.
Диякон: Від Йоана святого євангелія читання.
Лик: Слава Тобі. Господи, слава Тобі.
Ієрей: Будьмо уважні.
Диякон читає Євангеліє від Матея, зач. 43 (11, 27-30):
Сказав Господь своїм ученикам: Усе передав мені мій Отець, і ніхто не знає Сина, крім Отця, і Отця ніхто не знає, крім Сина та кому Син схоче відкрити.
Прийдіть до мене, всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас. Візьміть моє ярмо на себе і навчіться від мене, бо я лагідний і сумирний серцем, і найдете полегшу душам вашим. Ярмо бо моє любе і тягар мій легкий.
Якщо ієрей хоче, може читати Євангеліє, що припадає в п’ятницю третьої неділі, в празник Господа Ісуса Христа, Чоловіколюбця. Від Йоана, зач. 36 (10, 9-16).
Або це, Євангеліє, що читається в неділю перед Воздвиженням. Від Йоана, зач. 9,10 (3,13-17)
Лик: Слава Тобі. Господи, слава Тобі.
Опісля читання Євангелія зачиняються царські двері і так лишаються до кінця молебня.
Ієрей з дияконом виходять на середину храму перед винесеною іконою. Там на переміну співають наступні похвали, за кожним з яких лик співає означений приспів:
Ісусе, Сину Бога живого, Ти що об’явив щедроти найсолодшого чоловіколюбія Твого: помилуй і спаси тих, що Тебе величають.
Лик: Чоловіколюбче Ісусе, помилуй нас.
Або цей приспів:
Помяни нас, Господи, коли прийдеш у Царствім Твоїм
Ісусе, Сину Бога живого, предвічне Слово й пресвітла Красото: помилуй і спаси тих, що Тебе величають.
Ісусе, Сину Бога живого, Ти, що задля нас стався чоловіком та поніс гріхи світу: помилуй і спаси тих, що Тебе величають.
Ісусе, Сину Бога живого, ради святих Твоїх страстей і нещадно пролитої Твоєї крові: помилуй і спаси тих, що Тебе величають.
Ісусе, Сину Бога живого, Ти, що смертю твоєю ізбавив нас від неволі ворожої: помилуй і спаси тих, що Тебе величають.
Ісусе, Сину Бога живого, непереможна Сило й невимовна Любове: помилуй і спаси тих, що Тебе величають.
Ісусе, Сину Бога живого, всіх струджених і обтяжених спокоє: помилуй і спаси тих, що Тебе величають.
Ісусе, Сину Бога живого, Лікарю душ і тілес і Насолодо сердець наших: помилуй і спаси тих, що Тебе величають.
Ісусе, Сину Бога живого, утверди життя наше святими твоїми законами: помилуй і спаси тих, що Тебе величають.
Ісусе, Сину Бога живого, охорони нас від по хотей лукавих і помислів суєтних: помилуй і спаси тих, що Тебе величають.
Ісусе, Сину Бога живого, покрове життя нашого і надіє в смерті нашій: помилуй і спаси тих, що Тебе величають.
Ісусе, Сину Бога живого,: помилуй і спаси тих, що Тебе величають.
Сугуба ектенія
Диякон: Помилуй нас, Боже, з великої милости твоєї, молимось тобі, вислухай і помилуй.
Лик: Господи, помилуй (3)
Диякон: Ще молимось за святішого вселенського Архиєрéя (ім’я), Папу Римського, і за блажéннішого патріарха нашого (ім’я), і за високопреосвященнішого Архиєпископа нашого Кир (ім’я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім’я), за тих, що служать і послужили у святому храмі цьому, і за отцíв наших духовних, і всіх у Христí братíв наших.
Лик: Господи, помилуй (3)
Диякон: Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все вíйсько.
Лик: Господи, помилуй (3)
Диякон: Ще молимось Господеві Богу нашому, щоб вислухав голос моління нас, грішних, і помилував рабів Своїх, і охоронив їх від усякої скорби, біди, гніву і нужди, і всякого болю душевного і тілесного, і дарував їм здоров’я з довголіттям. Промовмо всі: „Скоро вислухай і милостиво помилуй.”
Лик: Господи, помилуй (3)
Диякон: Ще молимось, щоб зберегтися городові цьому (або селу цьому) і святому храму цьому, і всякому городові, селу і країні, від голоду, загибелі, землетрусу, потопу, граду, вогню, меча, нападів чужинців і міжусобної брані, і щоб Він був милостивий , добро-привітний і добропомічний, благий і чоловіколюбний Бог наш, і відвернув увесь гнів свій, що наступає на нас, та ізбавив нас від належної праведної Своєї погрози і помилував нас.
Лик: Господи, помилуй (3)
Тут можна додавати ще інші прошення
Диякон: Ще молимось за тут присутніх людей, що очíкують від тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.
Лик: Господи, помилуй (3)
Ієрей: Вислухай нас, Боже, Спасителю наш, уповання всіх кінців землі, і тих, що на морі далеко, і, Милостивий, будь милостивим, Владико, до гріхів наших і помилуй нас. Бо милостивий і чоловіколюбець Бог єси. I Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Лик: Амінь.
Диякон: З умилінням усі голови (і коліна) приклонивши, Господу помолімся.
Лик: Господи, помилуй.
Ієрей перед винесеною іконою голосно мовить оцю молитву:
Господи Ісусе Христе, Чоловіколюбче Спасе наш, учини, щоб серця наші, станули скиніями спасенної любові Твоєї, щоб уста наші розголошували все щедру милість Твою, щоб очі наші неперестанно дивились на животворні рани Твої, щоб розум наш роздумував про недослідимий промисел Твій, щоб пам’ять наша зберігала дорогі спомини милосердя Твого, щоб усе в нас прославляло невимовну любов Твою. Бо Ти єси освячення наше, і Тобі славу возсилаємо з безначальним Твоїм Отцем і все святим Твоїм Духом, нині і повсякчас і на віки віків.
або оцю:
Тобі, Господи, єдиному благому, незлопам’ятному, ісповідую гріхи мої. До Тебе припадаю, недостойний, співаючи. Согрішив я, Господи, согрішив, і недостойний я споглянути на висоту небесну через множество неправд моїх.
Але, Господи, даруй мені сльози умилення, єдиний благий і милостивий, щоб ними я умолив Тебе і очистився перед кінцем від усякого гріха. Страшне бо і грізне місце маю пройти, коли розлучуся з тілом, і стріне мене множество мрячних і нелюдських демонів, і ніхто не поспішить на поміч і не збавить.
Тому припадаю до Твоєї благости – не передай мене кривдникам, щоб не похвалилися мною вороги мої, благий Господи, і щоб не сказали: Прийшов Ти до рук наших і нам Ти переданий. Ні, Господи, не забудь щедрот твоїх, і не воздай мені за беззаконнями моїми, і не відверни лиця твого від мене. Але радше Ти, Господи, накажи мене милістю і щедротами, а ворог мій нехай не радіє мною, але погаси погрози його на мене і знищ усе його діяння, і покажи мені до Тебе путь бездоганну, благий Господи. Бо хоч я і згрішив, не прибіг я до іншого лікаря і не простягнув руки моєї до чужого бога.
Тож не відкинь моління мого, але вислухай мене Твоєю благістю, і утверди моє серце страхом твоїм, і нехай буде благодать твоя на мені, Господи, як вогонь, що палить у мені нечисті помисли. Ти бо єси, Господи, світло більше всякого світла; радість більша всякої радости; успокоєння більше всякого успокоєння, життя істинне і спасення, що триває на віки віків.
Лик: Амінь.
У час Великого Посту тут робимо три великі поклони, мовлячи молитву святого Єфрема:
Господи і Владико життя мого! Духа лінивства, недбайливости, властолюб’я і пустомóвства віджени від мене. (Доземний поклін).
Духа чистоти, покори, терпеливости й любóви даруй мєнí, слузí твоєму. (Доземний поклін).
Так, Господи, Царю! Дай мені бачити гріхи мої і не осуджувати брата мого, бо ти благословенний на вíки вічні. Амíнь. (Доземний поклін).
Боже, милостивий будь менí грішному! Боже, очисти гріхи мої і помилуй мене! Без числа нагрішив Я, Господи, прости менí! (12 малих поклонів).
Господи і Владико життя мого! Духа лінивства, недбайливости, властолюб’я і пустомóвства віджени від мене. Духа чистоти, покори, терпеливости й любóви даруй мєнí, слузí твоєму. Так, Господи, Царю! Дай мені бачити гріхи мої і не осуджувати брата мого, бо ти благословенний на вíки вічні. Амíнь. (Доземний поклін)
Відпуст
Диякон: Премудрість.
Лик: Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, Тебе величаємо. (у великодньому часі замість Чеснішу від херувимів ірмос Пасхи: Світися, світися, новий Єрусалиме, слава бо Господня на Тобі возсіяла. Радій нині і веселися, Сіоне, а Ти. Чистая, красуйся, Богородице, востанням рождення твого).
Ієрей: Слава Тобі, Христе Боже, уповання наше, слава Тобі.
Лик: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи, помилуй (3). Благослови. (у великодньому часі замість Слава і нині співаємо тропар Пасхи: Христос Воскрес…1 рази)
Ієрей: Христос, істинний Бог наш, що копієм ребро своє на хресті проколоти і любов свою до нас до кінця показати зволив, молитвами пречистої своєї Матері, преподобних і богоносних отців наших, і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець.
Лик: Амінь.
(у великодньому часі ієрей з ликом напереміну співаємо тропар Пасхи: Христос Воскрес…3 рази. В кінці додаючи: і нам дарував життя вічне поклоняємося тридневному Його воскресінню)
Ієрея у руці тримає напрестольний хрест, стоїть біля аналою (тетраподу) на якому лежить ікона, а вірні приступають цілувати святу ікону й прийняти від ієрея благословення.
Джерела:
- Требник.. Видання Верховного Архієпископа Української Греко-Католицької Церкви. Львів 2006.
- Прийдіте поклонімося. Львів 1998.
- Молитвослов. Часослов. Октоїх. Тріодь. Мінея. Рим-Торонто 1990.
- Дольницький І. Типик Української Католицької Церкв. Львів 2002.