Вечірня (29 грудня 2012 року Божого); 30
неділя по П’ятидесятниці;
Неділя святих праотців; Глас 5; пам’ять святого пророка Даниїла та трьох
отроків: Ананії, Азарії й Мисаїла.
Стихири на «Господи, взиваю я»
Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.
Чесним
твоїм хрестом, Христе,*
ти диявола посоромив* і воскресінням твоїм жало гріха присмирив,* і спас ти нас
від брам смерти.* Славимо тебе, Єдинородний.
Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.
Того,
що дає воскресіння людському родові,* ведено на жертву, немов ягнятко.* Його
настрахались адські володільці і відчинилися брами плачу,* бо ввійшов Цар слави
Христос, кажучи в’язням: Виходьте!* - а тим, що в темноті: З’явіться!
Стих: 3 глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.
Велике чудо!
Творець невидимого* постраждав видимо з-за свого чоловіколюбства,* і воскрес як
безсмертний * Тож прийдіть, племена народів,
і поклоніться йому,* бо його милосердям ми визволились з омани* і
навчлись величати єдиного Бога в трьох особах.
Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу
благання мого.
(г. 8) Спогадуючи, вірні,
сьогодні пам’ять Праотців,* прославляймо Христа Визволителя,* що звеличив їх
між усіма народами,* і Господа, що, як могутній Владика, наявно зробив
преславні чудеса* Через них він показав нам свою силу* - єдину, пренепорочну
Божу Діву, Марію чисту, з якої виріс квіт - Христос,* що дав усім життя й
невичерпну поживу, і вічне спасіння.
Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться,
Господи. Та в тебе є прощення.
По
всіх краях світу поширилась пам’ять Праотців,* сповнена істинним світлом й
опромінена зорями благодаті.* Бо Христос, як промінне Сонце, засіяв з висоти* і
здалеку веде з собою ясне сузір’я, яке він засвітив.* Наближається Різдво
Богочоловіка у Вифлеємі,* тож вірою ликуймо, побожно оплескуючи його
народження,* як хвалу передсвяткову.
Стих: Задля íмени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на
слово твоє; надіється душа моя на Господа.
Красуються славою
божественної співучасти:* Адам радіє нині, як основа й сила мудрих Праотців;*
співликує Авель і веселиться Енох;* радіє Сит із Ноєм, співає з патріархами
славний Авраам,* а Мелхіседек бачить сьогодні чудесне народження.* Тому і ми,
звершуючи пам’ять Христових Праотців,* молимось за спасіння душ наших.
Стих: Від ранньої сторожі до ночі,* від ранньої сторожі нехай уповає
Ізраїль на Господа.
(г. 4) Чудний Даниїл,
придбавши собі чисте серце,* як оселю Духа,* і ним просвічений, явно сповіщає
майбутнє,* відзначений світлістю пророцтв,* та й ясно об’являє беззаконно
пануючих царів сни потаємні.
Стих: Бо в Господа милість і відкуплений велике в нього;* він визволить
Ізрáїля від усього беззаконня його.
Пророче
чудний!* Підкріпивши тіло своє непослабним постом,* ти заткнув пащі левів,* а
стоячи серед них і споглядаючи на предоброго Бога,* ти явився свобідний
несказанною силою того,* що все творить преславно* - Спасителя душ наших.
Стих: Хвалíте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!
Немов у холодку,
серед вогню,* радіючи росою Духа, походжали Божі юнаки,* таїнственно прообразуючи
в ньому Тройцю і Христове воплочення.* Як мудреці вони вірою погасили вогняну
силу,* праведний же Даниїл появився смирителем левів.* Їхніми молитвами
умолений, чоловіколюбний Спасе,* збережи і нас від невгасного вічного вогню* і
сподоби, Господи, твого царства.
Стих: Велике бо до нас його милосердя,* і вíрність Господа повíки.
Немов у холодку,
серед вогню,* радіючи росою Духа, походжали Божі юнаки,* таїнственно прообразуючи
в ньому Тройцю і Христове воплочення.* Як мудреці вони вірою погасили вогняну
силу,* праведний же Даниїл появився смирителем левів.* Їхніми молитвами
умолений, чоловіколюбний Спасе,* збережи і нас від невгасного вічного вогню* і
сподоби, Господи, твого царства.
Слава: (г. 6) Похвалімо,
вірні, всіх Отців, що були перед Законом:* боголюбивого Авраама й Ісаака,
зродженого з обітниці,* і Якова з дванадцятьма патріяхами та лагідного Давида,*
вимолюючи для нас прощення від Христа Бога,* що у святих своїх славиться.
І нині: (догмат г. 5)
Колись-то, в Червонім морі,* записано образ непорочної Вседіви.* Там Мойсей -
ділитель води,* а тут Гавриїл - служитель чуда.* Тоді Ізраїль ішов глибинами,
немов по суші,* нині ж Діва Христа зродила безсіменно;* море по переході
Ізраїля лишилось непрохідне,* а Непорочна після народження Еммануїла зосталась
нетлінною.* Боже вічний і предвічний, що появився людиною, - помилуй нас!
Стихири
на стиховні
Тебе,
Спаса Христа, що тіло прийняв і не розлучився від небес,* голосами й піснями
величаємо.* Бо хрест і смерть ти прийняв за рід наш як чоловіколюбний Господь*
і, скинувши адські ворота, третього дня воскрес ти,* спасаючи душі наші.
Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.
З
проколеного твого боку, Життєдавче,* ти вилив потоки життя і спасіння.*
Прийнявши тілесну смерть, ти дарував нам безсмертя;* поселившись у гробі, ти,
як Бог, нас визволив,* співвоскресивши з собою.* Тому кличемо до тебе:*
Чоловіколюбний Господи, - слава тобі!
Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не
захитається.
Дивне
твоє, Чоловіколюбче, розп’яття і схід до аду!* Бо ти полонив його і воскресив з
собою колишніх в’язнів;* як Бог, відкривши рай, вчинив їх гідними його
осягнути.* Тому й нам, що славимо твоє на третій день воскресіння,* дай
очищення гріхів і зволь нам стати жителями раю,* як єдиний добросердий.
Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість
на довгі літа.
Ти,
Чоловіколюбче, що задля нас прийняв тілесні страсті* і воскрес на третій день з
мертвих,* злікуй наші тілесні пристрасті,* підведи з тяжких прогріхів, і спаси
нас!
Слава: (г. 3) Прийдіть, вірні, піснями вшануймо собор
Праотців:* Адама праотця, Еноха, Ноя, Мелхіседека,* Авраама, Ісаака і Якова;* в
Законі ж: Мойсея і Арона, Ісуса, Самуїла і Давйда,* з ними ж Ісаю, Єремію, Єзекиїла*
і Даниїла й інших дванадцятьох,* разом же й Іллю і Єлисея та всіх інших:* Захарію
і Христителя, і тих що сповіщали Христа* - життя і воскресіння роду нашого.
І нині: Загомонів весело
гурток богомудрих юнаків* і проповідує земне народження Христове:* бо, як цінна
роса, зійшов Господь і вчинив неопальною Родительку,* зберігаючи її непорочною
і збагаченою божественними дарами.* Тому й боговгодний Даниїл тішиться та
радіє,* бо ясно побачив висічений з гори Камінь* і з сміливістю молиться тепер
за душі наші.
Тропарі
(г. 5) Рівнобезначальне з
Отцем і Духом Слово,* що від Діви народилося на спасіння наше,* прославмо, вірні, і поклонімся,* бо воно
благозволило тілом зійти на хрест* і смерть перетерпіти і воскресити померлих*
славним воскресінням своїм.
Слава: (г. 2) Величні
діла віри!* Три юнаки посеред полум’я раділи, немов на водах відпочинку,* а пророк
Даниїл, ніби овечкам, появився пастир левам.* їхніми молитвами, Христе Боже,
спаси душі наші.
І нині: Праотців, задля їхньої віри, ти, Господи,
визнав праведними* і через них зібрав ти з усіх народів Церкву.* Тепер вони
сподобилися слави святих,* бо їхнім потомком є преславний плід - та, що
безсімейно тебе породила.* їхніми молитвами, Христе Боже, помилуй нас.